Коцюба Леся Йосипівна

КОЦЮ́БА Леся Йосипівна (18. 03. 1921, с. Веселе, нині Запоріз. р-ну За­поріз. обл. — 18. 09. 1987, м. Ніжин Черніг. обл.) — учасниця правозахисного руху. Кандидат філологічних наук (1964). Закін. Запоріз. університет (1945). Відтоді — у Дрогоб. учител. інституті (нині Львів. обл.); 1949–51 — у Черніг. пед. інституті (керувала драм. студією); від 1956 — у Ніжин. пед. інституті: від 1969 — доцент Працювала в архівах Чернігова, Києва, Глухова (Сум. обл.), Канева (Черкас. обл.); досліджувала народознав­чу тематику; організовувала зустрічі студентів із Б. Антоненком-Давидовичем, М. Вінграновсь­ким, І. Драчем, Є. Гуцалом, Гр. Тю­тюнником; популяризувала сам­видав. 1974 заарешт. за звинува­ченням у сприянні публікації пра­ці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» за кордоном. На допитах у КДБ категорично заперечила причетність І. Дзюби до передання праці за кордон і заявила, що матеріали їй дав на той час уже покійний П. Попов (таким чином не дала можливості продовжити розгляд спра­ви). Звільнена з роботи, зазнала пе­реслідувань і утисків з боку вла­ди.

Рекомендована література

1. Аврахов Г. Штрихи до реального портрета Л. Й. Коцюби // Диво­слово. 2005. № 8.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю