Коцюлим Мирослав Петрович
КОЦЮЛИ́М Мирослав Петрович (07. 01. 1943, с. Стара Ягільниця Чортків. р-ну Терноп. обл. — 23. 11. 2005, Тернопіль) — актор, режисер. Народний артист України (1999). Премія ім. А. Бучми (1997). 2-а Респ. премія (1985; роль Дервоїда у виставі «Рядові» О. Дударева), 1-а премія на фестивалі «Терноп. театр. вечори» (1999; роль Ромула Великого в однойм. виставі за п’єсою Ф. Дюрренматта). Закін. студію при Львів. драм. театрі ім. М. Заньковецької (1963; кл. О. Ріпка). Відтоді працював у Терноп. укр. драм. театрі ім. Т. Шевченка. Водночас 1969–97 — актор, реж. Озернян. самодіял. нар. театру (Зборів. р-н Терноп. обл.). Створив різнохарактерні образи комедій. і драм. планів.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Стецько («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка), Гордій («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького), Омелько, Пузир, Стьопочка, Батько («Мартин Боруля», «Хазяїн», «Житейське море», «Суєта» І. Карпенка-Карого), Андронаті («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською), Городничий («Ревізор» М. Гоголя), Карагач («Таке довге, довге літо» М. Зарудного), Ґраса («Маклена Ґраса» М. Куліша), Попандопуло («Весілля в Малинівці» Л. Юхвіда), Професор Радов («Ця маленька земля» Г. Джагарова), Сталін («Діти Арбату» за М. Рибаковим), Велутто («Моя професія — синьйор з вищого світу» Дж. Скарначчі, Р. Тарабузі), Синиця («Гуцулка Ксеня» Я. Барнича), Сєвка («Шануй батька свого» І. Барабаша), Ґжеґож («Танго» С. Мрожека).
Рекомендована література
- Мельничук Б. Сто сердець в одному // Вільне життя. 1993, 5 січ.;
- Собуцька В. Щаслива зірка і дві п’ятірки, або Ой, мамо, Коцюлим, Коцюлим (Бенефіс) // Свобода. 1998, 10 січ.;
- Душа осяяна театром: Життєвий і творчий шлях М. Коцюлима. Т., 2010.
Завантажити статтю
Людина 
