Кочевих Іван Павлович
КОЧЕВИ́Х Іван Павлович (12. 08. 1927, с. Любощ, нині Орлов. обл., РФ — 23. 06. 2003, Київ) — фахівець у галузі приладобудування. Кандидат технічних наук (1971). Герой Соц. Праці (1976). Державна премія в галузі науки і техніки УРСР (1970). Державні нагороди СРСР. Закін. Львів. політех. інститут (1960). Від 1947 працював на львів. авіаремонт. заводі п/с 125, де пройшов шлях від майстра до нач. виробництва; 1958–62 — гол. інж. упр. радіоелектрон. промисловості Львів. раднаргоспу; 1963–69 — директор заводу «Вимірювач» (Львів); 1969–77 — директор Львів. вироб.-тех. об’єдн. ім. В. Леніна; 1977–79 — заступник голови РМ УРСР; 1980–90 — директор Держ. інституту з проектування заводів с.-г. машинобудування (Київ), водночас викладав у Київ. інституті нар. господарства. Від 1990 — на пенсії. Депутат ВР УРСР 9–10 скликань. Керував наук. розробками та виробництвом вимірюв. приладів, телеметр. апаратури для ракетно-косм. систем у СРСР. В останні роки життя вивчав філос. проблеми розвитку світобудови, суспільства, державотворення («Главный закон Вселенной», К., 1998).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Проблемы, поиски, решения. 1973 (співавт.); Основы научного управления промышленным производством. 1975; Автоматизация управления производственным объединением. 1976 (усі — Львів).