КОЧЕТО́К — селище міського типу Чугуївського ра­йону Харківської області. Знаходиться на правому березі р. Сіверський Донець, у місці впаді­н­ня в неї р. Тетлега, за 46 км кілометрів від обл. ра­йон­ного центру та за 9 км кілометрів від залізничної станції ст. Чугуїв. Площа 1,53 км2. Населе­н­ня 3615 осіб (2001, складає 93,9 % до 1989), пере­важно українці. Через селище міського типу про­ходить автошлях Чугуїв–Печеніги. По­близу Кочетка — ур­очище Чугуєво-Бабчанська Дача. На його околицях виявлено поселе­н­ня: нео­літичне (4 тис. до н. е.), періоду бронзи (2 тис. до н. е.) та скіфського часу (5–3 ст. столі­т­тя до н. е.). Під час роз­­копок городища Кочеток I знай­дено родове клеймо давньоруського князя Мстислава Великого (си­на Володимира Мономаха). Упер­ше згадується у писемних дже­релах 1641. Походже­н­ня назви не зʼясо­вано. Слово «кочеток» має різні значе­н­ня: «пі­вень» (існує версія, що нібито з висоти Рєпінської гори у Чугуєві навколишні місця мають ви­гляд голови та хвоста півня), «вирізаний стовп­чик», «рибалка», «пере­візник». Побутує також твердже­н­ня, що в давнину тут жив утікач на прізви­­ще Кочетков. Жителі брали участь у пов­ста­н­нях під проводом І. Дзиковського 1670 та К. Булавіна 1707–09 та Чугуївському пов­стан­ні 1819. Під час воєн­них дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 1938 — смт селище міського типу. Під час німецько-фашистської окупації (1941–43) по­близу Кочетка діяли партизанські загони. Нацисти роз­­­стріляли 308 жителів. На фронтах 2-ї світової вій­ни загинуло 85 осіб. 1959 мешкало близько 2,8 тис., 1970 — 3,6 тис., 1979 — 4,2 тис., 1989 — 3,8 тис., 1999 — 3,7 тис. осіб. Ни­­ні тут працюють Виробниче управлі­н­ня во­до­провід­ного господарства «Донець» (за­безпечує Харків водою в обсязі 550–570 тис. м3 щодоби), Чугуєво-Бабчанське лісове господарство. У Кочетку — Чугуєво-Бабчанський лісовий коледж, загальноосвітня школа, школа-інтернат, дит­садок; лікарня; 2 бібліотеки, музей во­ди. Діє церква Володимирської ікони Божої Матері (памʼятка архітектури, 1854). У селищному парку на братській могилі радянських воїнів, які загинули під час визволе­н­ня Кочетка від німецько-фа­шистських окупантів, встановлено па­мʼятник. Серед видатних уроджен­ців — лісівник-селекціонер, член-кореспондент ВАСГНІЛ С. Пʼятницький, спів­ачка В. Ку­пріна. Тут поховані філософ, психолог Микола (1852–99) та його син художник Олександр Гроти. У Кочетку І. Рєпін намалював декілька етюдів до карти­ни «Хресний хід у Курській губер­нії» (1880–83).