КО́ЧІШ Мігай (Kocsis Mihály; 04. 07. 1955, м. Мезетур, Угорщина) — угорський мово­знавець. Закін. від­діл. російської мови та літ-ри Сеґед. університету (1979), від­діл. української мови та літ-ри Будапешт. університету (1984). Від 1990 працює у Сеґед. університеті: від 1998 — завідувач кафедри словʼян. філології, вод­ночас від 2007 — директор Ін­ституту славістики. 2010 захистив дис. на здобу­т­тя ступ. д-ра АН Угорщини. Наукові дослідже­н­ня: історія укр. та ін. словʼян. мов. Опублікував текс­ти низки джерел з історії української мови: «Скотарське Учительне Єван­геліє — український гоміліар 1588 р.» (1997), «The Szeged Minea. A Cyrillic Manuscript from the Late 16th Century» («Сегедська мінея. Кириличний рукопис 16 ст.», 1999–2001, т. 1–3), «Лейтанская минея. Ис­следова­ния и текст» (2003; усі — Сомбат­гей). Автор праць про орфогр. і мовні особливості укр. памʼяток 16 ст., що зберігаються в Угорщині. Один з авторів «Словаря-индекса рус­ской редакции древ­неболгарского языка конца XI — начала XII в.» (Szeged, 1989–93, т. 1–3). Спів­автор хрестоматії з історії української мови «Ukrán nyelvtö­­rté­ne­ti szöveggyűjtemény» (Szeged, 1998).