КО́ЧІШ Мігай (Kocsis Mihály; 04. 07. 1955, м. Мезетур, Угорщина) — угорський мово­знавець. Закінчив від­діле­н­ня російської мови та літератури Сегедського університету (1979), від­діле­н­ня української мови та літератури Будапештського університету (1984). Від 1990 працює у Сегедському університеті: від 1998 — завідувач кафедри словʼянської філології, водночас від 2007 — директор Ін­ституту славістики. 2010 захистив дисертацію на здобу­т­тя ступеня доктора Академії наук Угорщини. Наукові дослідже­н­ня: історія української та ін. словʼянських мов. Опублікував текс­ти низки джерел з історії української мови: «Скотарське Учительне Євангеліє — український гоміліар 1588 р.» (1997), «The Szeged Minea. A Cyrillic Manuscript from the Late 16th Century» («Сегедська мінея. Кириличний рукопис 16 ст.», 1999–2001, т. 1–3), «Лейтанская минея. Ис­следования и текст» (2003; усі — Сомбатгей). Автор праць про орфо­графічні і мовні особливості українських памʼяток 16 столі­т­тя, що зберігаються в Угорщині. Один з авторів «Словаря-индекса рус­ской редакции древнеболгарского языка конца XI — начала XII в.» (Szeged, 1989–93, т. 1–3). Спів­автор хрестоматії з історії української мови «Ukrán nyelvtörténeti szöveggyűjtemény» (Szeged, 1998).