КОТЛЯРЧУ́К Нектарій (справжнє імʼя — Ніколає; криптонім і псевдоніми: К. Н., Ніко Котлярчук, К. Ніколає; 19. 02. 1875, с. Стулпікани Кимпулунзького повіту пов., Румунія — 04. 07. 1934, Чер­­нівці) — релігійний і культурний діяч, публіцист. Доктор теології, професор (1919). У 1895 закінчив Сучавську гімназію (Румунія), 1901 — теологічний і літературно-філософський факультети Чернівецького університету, де й працював: 1919–23 — директор наукової бібліотеки, водночас 1920–21 — декан теологічного факультету. 1924–34 — архі­єпис­коп і митрополит Буковини. У різні роки написав і опуб­­лікував кілька праць з історії Церкви та румунської літератури, серед яких — «Православний патріарший престол у Кон­стантинополі» (1903), «Дещо про реформу церковного патронату на Буковині» (1904), «Історія румунсь­­кої літератури на Буковині» (1906), «Установче право і церковний патронат у провінціях Молдавії і Буковини» (1907; усі — Чернівці), «Соціальний захист і православна церква» (1921).