Котмаєр Елізабет

Визначення і загальна характеристика

КО́ТМАЄР Елізабет (Kottmeier Elisabeth; 31. 07. 1902, с. Сандовіц, Верхня Сілезія, нині м. Жендовіце, Поль­ща — 11. 01. 1983, с. Швайкгайм, побл. Штуттґарта, Німеччина) — німецька перекладачка, письменниця. Дружина І. Костецького. Співред. ж. «Україна і світ» (м. Ганновер, 1951–69). У Мюнхені 1955 подружжя створило видавництво «На горі». Сприяла поширенню надбань рос., укр., польс., амер. літ-р у Німеччині. Переклала романи «Trojanden-Roman» («Океан», Маннгайм, 1956) В. Барки та «Der Dom von Satschipljanka» («Собор», Гамбурґ, 1970; спів­автор перекладу І. Костецький) О. Гончара, зб. «Ausgewählte Gedichte und wie sie zu lesen sind» («Вибрані поезії крізь призму прочитання», Цю­рих, 1961) Б. Пастернака і «Se­condelieutenant Šjedoch» («Під­поручик Кіже», Гамбурґ, 1963) Ю. Тинянова. В інтерпретації К. опубл. поезії Т. Шевченка, Б. Ах­мадуліної, Є.-С. Леца. Уклала й видала у влас. перекладах антологію віршів «Weinstock der Wiedergeburt: moderne ukraini­sche Lyrik» («Виноградна лоза Від­родження: Сучасна українська лірика», Маннгайм, 1957), де вміщено поезії Б.-І. Антонича, О. Бурґгардта, М. Зерова, І. Качуровського, Михайла Ореста, Т. Осьмачки, В. Свідзінського, П. Тичини та ін. Авторка книг прози та поезії, зокрема «Любовні листи княжни Вероніки до Кардинала Джованнібаттісти» (Мюнхен, 1967, спів­автор В. Вовк), посмертно видано «Die Stunde hat sechzig Zähne. Gedichte pos­thum» («Година має шістдесят зуб­ців», Гауценберґ, 1984), «Os­t­preussischer Mägdesom­mer. Fre­unde» («Східнопруське літо дівоче. Друзі», Берлін, 1987). Низку віршів К. українською мовою переклали Михайло Орест та Яр Славутич.

Завантажити статтю