Кочубей Юрій Миколайович
КОЧУБЕ́Й Юрій Миколайович (09. 07. 1932, Полтава — 12. 11. 2025) — дипломат, літературознавець, перекладач. Кандидат філологічних наук (1977). Член НСПУ (1982). Премія ім. А. Кримського НАНУ (2002). Закінчив Київський університет (1955). Від 1957 працював у системі МЗС УРСР; 1963–68 — співробітник Постійного представництва УРСР при ООН; 1971–77 — Постійний представник УРСР при ЮНЕСКО; 1977–81 — начальник відділу міжнародних організацій і член Колегії МЗС УРСР; 1981–87 — заступник міністра закордонних справ УРСР, голова Комісії УРСР у справах ЮНЕСКО; 1987–92 — заступник генерального директора ЮНЕСКО; 1992–97 — Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції та Постійний представник України при ЮНЕСКО; від 2000 — провідний науковий співробітник Інституту сходознавства НАНУ й викладач (від 2007 — почесний доктор) Дипломатичної академії при МЗС України (обидва — Київ). Автор публікацій, присвячених арабській літературі, історії українського сходознавства, звʼязкам України з країнами Сходу. Переклав окремі твори М. Дервіша, С. аль-Касема, А. Джарека, М. Дакруба, Ю. Ідріса. Головний редактор журналу «Східний світ» (2000–09). Автор низки статей в ЕСУ.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Марокко. Сучасне і майбутнє. 1960; Голос гніву і боротьби. Сучасна арабська поезія. 1971; Україна і Схід. Культурні взаємозв’язки України з народами Близького і Середнього Сходу: Бібліогр. покажч. 1998; Поэзия «свободного стиха» в Ираке (40-е — 70-е гг. ХХ ст.). 2003; Орієнтальне мистецтвознавство в Україні в 20–30 рр. ХХ ст. В. М. Зуммер (1885–1970). 2005 (співавт.); усі — Київ.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
