КОЧУГУ́Р Леонід (справжнє — Кучугур Леон­тій Якович; 26. 08. 1928, смт Зве­нигородка, нині місто Черкаської області — 22. 03. 1997, Київ) — поет. Член Спілки письмен­ників України (1963). Закінчив Київський річковий технікум (1949). Працював на Київському суднобудівному заводі; від 1952 — на комсомольській і партійній роботі. Почав друкуватися від 1944. Автор збірок «Пісня праці» (1958), «Дні­про під­­казує пісні» (1963), «Слухайте, хви­лі» (1978), «Фарватер квітня» (1985), «Не обминеш своєї долі» (1993), «Ще не зима — ще тільки осінь…» (2009), а також книги для дітей «Два дубочки — два листоч­ки» (1969), «Монітор “Железняков”» (1977; усі — Київ). Основні мо­тиви творчості — революційне минуле, 2-а світова вій­на, праця річковиків-дні­провців.