Котов Борис Олександрович

КО́ТОВ Борис Олександрович (12(25). 04. 1909, с. Пахотний Угол, нині Тамбов. обл., РФ — 29. 09. 1943, с. Пекарі, нині Канів. р-ну Черкас. обл.) — поет, військо­вик. Герой Радянського Союзу (1944, по­смертно). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бойові нагороди СРСР. Член СПУ (1953, посмертно). Працював на шахті. Від 1928 дру­кувався у донец. виданнях, зокре­ма г. «Кочегарка», ж. «Литератур­ный Донбасс». Тематика творчості К. пов’язана з громадян. вій­ною, шахтар. працею, червоногвард. загонами. Посмерт­но видано зб. «Стихи» (К., 1953; 1975), «Недопетая песня» (Сталино, 1960; Д., 1983). В армії і на фронті від 1942. Відзначився як командир 737-го стрілец. полку 27 вересня 1943 під час форсування Дніпра побл. с. Пекарі. Загинув у бою. Його ім’ям названо вулиці у містах Горлівка (Донец. обл.) та Усмань (Липец. обл., РФ).

Рекомендована література

1. Заманский Л. А. Б. А. Котов (1909–1943): Указ. лит-ры. Воронеж, 1970;
   Google Scholar Internet
2. Дорожкина В. Горячая песня бессмертна: К 100-летию со дня рожд. поэта Б. Котова // Тамбов. жизнь. 2009, 25 апр.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю