Котов Григорій Іванович
КО́ТОВ Григорій Іванович (Котов Григорий Иванович; 23. 07(04. 08). 1859, Москва — 10. 03. 1942, Ленінград, нині С.-Петербург) — російський архітектор. Учитель О. Щусєва. Акад. архітектури (1887). Закін. Моск. училище живопису, скульптури та архітектури, С.-Петербур. АМ (1882, від 1893 — дійс. чл. та чл. Ради). Відтоді удосконалював архіт. майстерність за кордоном, зокрема вивчав архіт. пам’ятки Пн. Італії. Від 1888 — ад’юнкт-проф., від 1894 — проф. мистецтв у архіт. класах С.-Петербур. АМ; 1896–1917 — директор Центр. училища тех. рисування (Петроград, нині С.-Петербург). Член С.-Петербур. товариства архітекторів (1888). Виступав проти псевдорос. стилю, формалістич. копіювання старовини, пропагував сучасне осмислення рос. архіт. спадщини. Серед реаліз. проектів — Моск. міська дума (співавтор М. Преображенський), православна церква у Відні (1895), 5-поверх. будинок на вул. Велика Московська у С.-Петербурзі (1911), перебудова електротеатру «Фурор» на вул. Садова, № 231 у м. Самара (Росія, 1914). Здійснював реставрацію Успен. собору в м. Володимир-Волинський (нині Волин. обл.; 1896–1900) та церкви Спаса на Берестові у Києві (1909).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Некоторые заметки о реставрации древних зданий // Тр. 1-го съезда рус. зодчих в С.-Петербурге в 1892 г. С.-Петербург, 1894; Бахчисарайский дворец // Зодчий. 1896. Вып. 1; О развитии русской архитектуры в 18 веке // Тр. 2-го съезда рус. зодчих. Москва, 1899; Очертания арок во Владимиро-Суздальском зодчестве 12 в. // Сообщения Гос. академии истории материал. культуры. 1929. Т. 2.
Фотоілюстрації
Людина 
