Кузнецов Микола Степанович

КУЗНЕЦО́В Микола Степанович (22. 11(05. 12). 1914, с-ще Гірницьке, нині смт Сніжнян. міськ­ради Донец. обл. — 30. 10. 1998, Київ) — футболіст (півзахис­ник, захисник), тренер. Майстер спорту (1941). Заслужений тренер України (1961). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Почав грати у футбол 1929 у юнацьких командах м. Сталіно (нині Донецьк). Висту­пав за команди «Динамо» (м-ко Рутченкове, нині у складі Донецька, 1931), «Металіст» (м. Ри­кове, нині Єнакієве Донецької обл., 1932–33), «Локомотив» (Сталіно, 1933), «Динамо» (м. Вороши­ловград, нині Луганськ, 1934–35), «Локомотив» (Тбілісі, 1936), «Ста­хановець» (Сталіно, 1937–41, 1944–45), «Динамо» (Київ, 1946; капітан). У вищій лізі чемпіонату СРСР провів 96 ігор, забив 1 гол. Тренувався під керівництвом В. Бо­рисенка, А. Дангулова. Працював тренером команд «Стахановець» (Сталіно, 1944–45; капітан), нач. команд «Дина­мо» (Київ, 1947–50, 1952), «Кар­пати» (Львів, 1963–64), «Зоря» (Луганськ, 1964–66), «Десна» (Чернігів, 1969–70), «Спартак» (Суми, 1971–72), «Океан» (м. Керч, нині АР Крим, 1984), старшим тренером, начальниом команди Київського окружного Будинку офіцерів (1953–59), старшим тренером команд «Буковина» (Чернівці, 1967), «Політвідділ» (Ташкент. обл., 1968), «Динамо» (Хмельницький, 1974–76). 1-й го­лова Федерації футболу УРСР (1959–63), водночас член президії Федерації футболу СРСР (1961–63). Директор дитячо-юнацької фут­больної школи «Динамо» (Київ, 1977–79).

Завантажити статтю