Кузнецов Михайло Артемович
КУЗНЕЦО́В Михайло Артемович (Кузнецов Михаил Артемьевич; 25. 02. 1918, м. Богородськ, нині Ногінськ Моск. обл. — 23. 08. 1986, Москва) — російський кіноактор. Заслужений артист УРСР (1955), нар. арт. РРФСР (1965). Закін. Держ. оперно-драм. студію ім. К. Станіславського (Москва, 1941). Працював актором Театру-студії кіноактора у Москві; 1950–64 — на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. У кіно від 1940. Роботи К. позначені ліризмом, правдивістю, м’яким гумором, людською теплотою та щирістю, а образи військових — благородством і мужністю.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Ілля Корзун («Приятелі», 1940, реж. М. Гавронський), Альоша Соловйов («Машенька», 1942, реж. Ю. Райзман), Федір Басманов («Іван Грозний», 1945, реж. С. Ейзенштейн), Федір Веригін («Море студене», 1954, реж. Ю. Єгоров), Професор Хлинов («Гіперболоїд інженера Гаріна», 1965, реж. О. Ґінцбурґ), Мічман Лук’янов («Юнга Північного флоту», 1973, реж. В. Роговий), Фома Лукаш («Таємне голосування», 1980, реж. В. Гур’янов), Кутузов («Багратіон», 1985, реж. К. Мгеладзе, Г. Чохонелідзе); в укр. стрічках — Петро Середа («Щедре літо», 1950, реж. Б. Барнет), Скобелєв («Тарас Шевченко», 1951, реж. І. Савченко; Сталін. премія, 1952), Карпо Вєтровий («Калиновий гай», реж. Т. Левчук), Андрій Андрійович Бєлов («Нерозлучні друзі», реж. В. Журавльов), Тарас Васильович («Доля Марини», реж. І. Шмарук, В. Івченко; усі — 1953), Андрій Висотін («Командир корабля», 1954), Чижик («Матрос Чижик»; обидві — реж. В. Браун), Олексій Сєверін («Пропав безвісти», реж. І. Шмарук; обидві — 1956), Антон Лутенко («Срібний тренер», 1962, реж. В. Івченко), Петро Лактіонов («Квартет Гварнері», 1978, реж. В. Костроменко).
Рекомендована література
- Туманова Н. Михаил Кузнецов // Сов. экран. 1960. № 10;
- Актеры советского кино. Москва, 1966. Вып. 2.
Завантажити статтю
Людина 
