КУЗНЕЦО́В Михайло Васильович (25. 10(07. 11). 1913, с. Агарково Тульської губернії, Росія, нині знято з обліку — 15. 12. 1989, м. Бердянськ Запорізької обл., похований у Москві) — військовик. Генерал-майор авіації (1959). Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1945). Учасник радянсько-фінської і 2-ї світової воєн. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закінчив Єйську військову школу морських льотчиків (Краснодарський край, РФ, 1934), Військово-повітряну академію (смт Моніно Московської обл., 1951). Від 1934 служив у винищувальній авіації, зокрема 1942–45 — командир 106-го гвардійського винищувального авіаційного полку, який воював на Калінінському, Західному, Пів­ден­но-Західному, 3-му і 1-му Українському фронтах, брав участь у Курській битві, Ворошилов­градській, Ізюм-Барвінківській, Запорізькій, Дні­пропетровській, Львівсько-Сандомирській, Берлінській, Празькій операціях. Загалом здійснив 375 бо­йових вильотів, у 72-х повітряних боях збив особисто 21 і у складі групи 6 літаків противника. 1951–55 — начальник Чернігівського військового авіаційного училища льотчиків; 1955–59 — начальник 10-ї Військової авіаційної школи початкового на­вча­н­ня льотчиків ВПС (м. Кременчук Полтавської обл.). Був за­ступником по тилу командувачів 69-ї (Київський військовий округ, 1959–61) і 37-ї (Пів­нічна група військ, Польща, 1961–69) повітряних армій, ВПС Московського військового округу (1969–74). Від 1974 — у від­ставці. Мешкав у Бердянську. В рідному селі встановлено погру­д­дя К., яке після ліквідації населеного пункту пере­несено в м. Пущино Московської обл.