Кузнецова Людмила Федорівна
Визначення і загальна характеристика
КУЗНЕЦО́ВА Людмила Федорівна (09. 12. 1951, Рівне) — графік, живописець. Закін. київ. вечір. факультет Укр. полігр. інституту (1987; викл. Б. Валуєнко). Працювала у Рівнен. відділ. Худож. фонду УРСР: 1973–77 — художник-монументаліст та оформлювач інтерʼєрів; у Києві: 1982–86 — оформлювач і художник-постановник Будинку актора; 1986–87 — художник по костюмах театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра; 1987–88 — художник-постановник ляльк. театру. На творчій роботі. Учасниця мистецьких виставок від 1973. Створює романт. образи фольклор. героїв. Основні галузі — книжк. і станк. графіка, живопис.
Тв.: живопис — «Трипільська корова» (1990), «Берегиня», «Морока» (обидва — 1991), «Сумно» (1998), «Калиновий гай», «Яблуко для Олени» (обидва — 2001), «Дніпровське пляжування», «Примхи Долі» (обидва — 2003), «Купальська ніч», «Трипільський спомин» (обидва — 2005); іл. до кн. — «Козацькому роду нема переводу» О. Ільченка (кін. 1990-х рр., не видано), «Як українські міфи по світу розійшлися» (2008) та «Лебедія: Як і коли виникла Україна» (2011) С. Плачинди, «Риг-веда и язычество» Ю. Миролюбова, зб. «Вікентій Вʼячеславович Хвойка та його внесок у дослідження давньої історії України», «Загадки древнего Герроса» Б. Михайлова (усі — 2009), «Знак розбитого ярма: Поезія» Л. Горлача (2012), «Полювання на світло: Поезії» Л. Проць, «Слово і меч: Роман» В. Горбатюка (обидві — 2013), зб. «Євген Чикаленко — будитель української нації», «За сценой Майдана» В. Капустіна (обидві — 2014; усі — Київ).
Літ.: Розмай Незалежної України. Художники Києва. Українське образотворче мистецтво 1991–2011 років. Живопис. Графіка. Скульптура: Альбом. К., 2011.
В. Ю. Могилевський
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Трипільська корова» (1990), «Берегиня», «Морока» (обидва — 1991), «Сумно» (1998), «Калиновий гай», «Яблуко для Олени» (обидва — 2001), «Дніпровське пляжування», «Примхи Долі» (обидва — 2003), «Купальська ніч», «Трипільський спомин» (обидва — 2005); іл. до кн. — «Козацькому роду нема переводу» О. Ільченка (кін. 1990-х рр., не видано), «Як українські міфи по світу розійшлися» (2008) та «Лебедія: Як і коли виникла Україна» (2011) С. Плачинди, «Риг-веда и язычество» Ю. Миролюбова, зб. «Вікентій В’ячеславович Хвойка та його внесок у дослідження давньої історії України», «Загадки древнего Герроса» Б. Михайлова (усі — 2009), «Знак розбитого ярма: Поезія» Л. Горлача (2012), «Полювання на світло: Поезії» Л. Проць, «Слово і меч: Роман» В. Горбатюка (обидві — 2013), зб. «Євген Чикаленко — будитель української нації», «За сценой Майдана» В. Капустіна (обидві — 2014; усі — Київ).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
