КУЗНЕ́ЦЬ Семен Абрамович (30. 04. 1901, м. Пінськ, нині Білорусь — 09. 07. 1985, м. Кембридж, штат Мас­сачусетс, США) — економіст. Нобелівська премія з економіки (1971). Разом із родиною пере­їхав до Рівного, 1915 — у Харків. На­вчався у 2-му реальному училищі (до 1917) і Харківському комерційному ін­ституті. 1921 працював у Пів­ден­ному бюро ВЦРПС (Харків). Опублікував ста­т­тя «Денежная заработная плата рабочих и служащих фабрично-заводской промышлен­ности г. Харькова в 1920 году» // «Материалы по статистике труда на Украине» (Х., 1921). У 1922 емігрував до США. Здобув докторський ступінь з економіки в Колумбійському університеті (Нью-Йорк, 1926). У 1927–61 — спів­робітник Національного бюро економічних досліджень; водночас 1930–54 — професор університетів у штаті Пенсильванія; 1954–60 — Університету Дж. Гопкінса; 1960–71 — Гарвардського університету; під час 2-ї світової війни — за­ступник директора Бюро планува­н­ня і статистики Управлі­н­ня воєн­ного виробництва. Ви­вчав сезон­ні, циклічні й столітні колива­н­ня економічної активності; вплив демо­графічних змін на економічну активність, ідеології та інших факторів — на економічне зро­ста­н­ня. Зробив значний внесок у транс­формацію економіки зі спекулятивної й ідеологічно залежної дисципліни у соціальну науку, що ґрунтується на досвіді (емпіризм). Був консультантом урядів Китаю, Японії, Індії, Пів­ден­ної Кореї, Тайваню, Ізраїлю. Серед його учнів — нобелівські лауреати з економіки М. Фрідман і Р.-В. Фоґель.