Кузняк Микола Григорович

КУЗНЯ́К Микола Григорович (08. 09. 1895, с. Добрівляни, нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл. — 03. 11. 1937, ур­очище Сандормох побл. м. Медвежʼєгорськ, Карелія, РФ) — педагог. Навч. у Львів. і Віден. університетах (1913–17). Служив офіцером в УГА. Від 1919 — у таборі для інтернов. укр. вояків у Чехо-Словач­чині. Після звільне­н­ня 1923 пере­їхав до Австрії, 1925 — до УСРР. Викладав у навч. закладах, зокрема від 1928 — у Київ. польс. пед. технікумі; був н. с. і дир. б-ки Укр. наук. ін­ституту марксизму-ленінізму (Харків); дир. і проф. Ін­ституту пед. освіти у м. Маріуполь (нині Донец. обл.). 29 січня 1933 заарешт., 23 вересня того ж року за звинуваче­н­ням у членстві в УВО засудж. до 5 р. увʼязне­н­ня. Пере­бував у таборі в м. Караґанда (Казах­стан), 1936 пере­ведений у Соловец. табори (РФ). Без предʼяв­ле­н­ня звинуваче­н­ня від­повід­но до по­станови судової трійки при Упр. НКВС у Ленінгр. обл. від 9 жовтня 1937 роз­стріляний. Реабіліт. 1989.