Кот Уляна Петрівна

КОТ Уляна Петрівна (26. 10. 1936, с. Крупове, нині Дубровиц. р-ну Рівнен. обл.) — спів­ачка, майстри­ня художнього ткацтва. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1981). Золота медаль ВДНГ СРСР (Москва, 1984). Лауреатка регіон., всеукр. та між­нар. фольклор. фестивалів, радіоконкурсу «Золоті ключі» (1980–93), телетурніру «Сонячні кларнети» (1984). Обл. літ.-мист. пре­мія ім. Б. Тена, обл. мист. премія ім. Г. Леончук (обидві — 2006). Працювала у колго­спі (1951–79), майстринею худож. ткацтва Рівнен. комбінату нар. про­мислів (1979–85). У рідному селі організувала фольклорно-етногр. ансамбль «Берегиня» (кер. 1985–91), дит. фольклорно-етногр. студію «Серпанок» (1991–96). Мʼяким тембром альта від­творює старовин­ні мелодії пісень поліс. краю. Фірма «Мелодия» (Москва) 1982 випустила диск «Поет Уляна Кот». 18 пісень, записаних 1981 від К., вміщено у пісен­нику «Берегиня» (К., 1991). З її голосу К. Смаль 2002–04 записав 1050 творів (колядки, щедрівки, веснянки, козац., рекрут., вояц., соц. і родин­но-побут., жартівливі пісні, балади, пісні про коха­н­ня), що уві­йшли до зб. «Ой зозулько, сива пташко» (2005), «Ой та зацвіла черво­на калина» (2008; по 150 пісень), «Поліське весі­л­ля» (2011, 220 творів; усі — Чернівці). Записи пісень у виконан­ні К. — у фондах радіо «Свобода», Укр. радіо, Рів­нен. центру нар. творчості. Ткати «поліс. серпанок» навч. у матері. Створює ткані рушники, на­стільники, серветки, вбра­н­ня. Учасниця міських, всеукр., всесоюз., зарубіж. мистецьких ви­ставок від кін. 1960-х рр. Персон. — у Дубро­виці (від 1967, 2011), Рівному (1980), Києві, Львові (обидві — 1985). Ткані вироби К. зберігаються у Рівнен. крає­зн. музеї, Музеї нар. архітектури та побуту Укра­їни у Києві, в музеях Львова, Мос­кви, а також Білорусі, Польщі, Че­хії, Словач­чини, Канади, США.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю