Кринський Анатолій Тихонович

КРИ́НСЬКИЙ Анатолій Тихонович (13. 07. 1937, Харків) – графік, живописець, скульптор. У Харкові закін. мех.-технол. технікум, мистецтву навч. у студії при Будинку культури «Металіст» (кер. О. Щеглов), на дворіч. курсах при худож. інституті у Клубі будівельників (викл. О. Мартинець, В. Ненадо, А. Константинопольський). Знайомство з В. Єрмиловим та Б. Косаревим дало можливість зрозуміти авангардизм 1920-х рр. Працював у Харкові: 1960–63 – у відділі гол. технолога заводу ім. В. Малишева; 1963–66 – художником г. «Ленинское знамя», видавництва «Правда». Переїхав 1967 до Москви, де життя авангардистів було значно активнішим. Співпрацював із моск. журналами, видавництвом «Молода гвардія» (оформив кн. «Мефистофель» К. Мана). За його майстернею, де побувало багато митців, акторів, літераторів, іноз. журналістів і дипломатів, органи КДБ встановили стеження. Від 1976 – в Італії, згодом – у США. Учасник міських, зарубіж. мистецьких виставок (від 1963), зокрема Світ. виставки укр. образотвор. мистців у Торонто (1982). Персон. – у Болоньї (Італія, 1976), Нью-Йорку (1977–78, 1993, 1998), Монреалі, Торонто (обидві – 1981), Вашинґтоні (1987). Автор ліноритів, гравюр, живопис. пейзажів, портретів та натюрмортів, рельєфів, мозаїк у стилях реалізму, кубофутуризму, експресіонізму, постсезанізму, сюрреалізму.

Тв.: проект рос. павільйону у США для «Експо–70» (1970); стінопис для моск. кінотеатру «Байкал» (1971); цикли – «Принцеси» (1981), «Життєвий стиль» (1985), «Кентаври» (1991–94), «Центральний парк Мангеттена» (від 1996), «Неокубофутуризм» (1997), «По Італії», «Камбоджа», «Каньйони штатів Юта, Невада, Аризона, Нью-Мехіко, Колорадо» (усі – 1998–2014).

Літ.: M. Levytsky. Emigre artists tell of difficult lives for non-conformists in USSR // The Ukrainian weekly. Toronto, 1980, 6 April; Шатилов М. Кентаври Анатоля Кринського як передвісники глобального споживацтва // Пороги. Прага, 2011. № 12; Його ж. Лінія Анатолія Кринського // Всесвіт. 2012. № 3/4.

М. Є. Шатилов

Основні твори

проект рос. павільйону у США для «Експо–70» (1970); стінопис для моск. кінотеатру «Байкал» (1971); цикли – «Принцеси» (1981), «Життєвий стиль» (1985), «Кентаври» (1991–94), «Центральний парк Мангеттена» (від 1996), «Неокубофутуризм» (1997), «По Італії», «Камбоджа», «Каньйони штатів Юта, Невада, Аризона, Нью-Мехіко, Колорадо» (усі – 1998–2014).

Рекомендована література

M. Levytsky. Emigre artists tell of difficult lives for non-conformists in USSR // The Ukrainian weekly. Toronto, 1980, 6 April; Шатилов М. Кентаври Анатоля Кринського як передвісники глобального споживацтва // Пороги. Прага, 2011. № 12;
Його ж. Лінія Анатолія Кринського // Всесвіт. 2012. № 3/4.