Кристер Арнольд Едмундович

КРИ́СТЕР Арнольд Едмундович (Арнольд-Едуард Германович-Едмундович; 30. 10(11. 11). 1886, Київ — 24. 10. 1937, там само) — правознавець. Онук В. Кристера — знайомого Т. Шевченка, засновника садівн. фірми і садівн. господарства, нині відомого як квітк.-декор. госп-во «Троянда», і ланд­шафт. парку Кристе­ра гірка. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1912), де був залишений професор. стипендіатом каф. рос. цивіл. права та судочинства. 1913 вступив до Київ. юрид. товариства. 1913–14 слухав лек­ції у Берн. і Тюбінґен. (Німеччина) університетах. Від 1917 — приват-доцент, 1919 — секр. юрид. факультету Київ. університету. 1918–19 також викладав у Київ. юрид. і комерц. інститутах та на Вищих жін. курсах. Від 2-ї пол. 1919 проживав на Кавказі й Дону (за влас. свідченням, не зміг по­вернутися з відпустки через обста­вини воєн. часу).

Від 1920 — професор кафедри енциклопедії та історії філософії права Донського університету (м. Рос­тов, РФ); 1921–30 — проф., вод­ночас 1923–24 — зав. правн. се­­мінару, 1924–25 — голова предмет. комісії приват. права, 1925–28 — декан правн. ф-ту, 1925–27 — проректор з навч. час­тини Київ. інституту нар. господарства. Ви­кладав курси цивіл. права, цивіл. процесу, міжнар. приват. права. Водночас від 1921 працював у ВУАН: пом. кер., кер. (1922–33) Комісії для виучування звичаєвого (нар.) права України, зав. семінару для виучування цивіл. і звичаєвого права (1922–24), голова (1927–30), н. с. (1930–33) Комісії для виучування рад. права і будівництва, кер. Кабінету рад. будівництва при цій комісії (1931–33), голова, згодом — секр. Статут. комісії (засн. 1928). Заст. голови Правничого товариства при ВУАН (1922–29), дійс. чл. Всеукр. наук. асоц. сходознавства (1928–30). До сфери наук. інтересів К. входили проблеми речового та заставного права, теор. питання звичаєвого права, заг. питання госп. (торг.-пром.) права. Опублікував низку наук. статей у вид. ВУАН і Київ. інституту нар. господарства, ж. «Право и жизнь» та ін., а також низку бібліогр. оглядів нової цивіліст. літ-ри в ж. «Україна» (1927–29). Неопубл. залишилися дослідж. «О началах за­конодательной политики.

Пролегомена до курсу права обязательств» (1918) та «Логика права. Методологический этюд» (1920). Ред. вид. «Програми до збирання матеріалів звичаєвого права» // «Праці Комісії для виучування звичаєвого права України» (вип. 1, 1925; вип. 2, 1928), «Наукові досліди та розвідки Комісії радянського права» (1929). У 1933 звільнений з ВУАН «за саботаж у наук. роботі» та з Київ. інституту нар. господарства у зв’язку з ліквідацією юрид. ф-ту. Від 1934 — юрисконсульт «Укрцивільбуду» Наркомату комунал. господарства УСРР і н. с. сектору мед. законодавства Інституту охорони здоров’я; від 1936 — ст. консультант Держ. арбітражу при РНК УСРР. У лютому 1937 заарешт., 23 жовтня того ж року (після поперед. схвалення розстріл. списку Й. Сталіним, В. Мо­лотовим, Л. Кагановичем, К. Во­рошиловим і А. Мікояном) за звинуваченнями в участі у антирад. націоналіст. терорист. організації та шпигунстві на користь Німеччини засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1959.

Пр.: Главные имущества и принадлежности. Учение о вещах с точки зре­ния догмы и истории гражданского права. К., 1912; Задача изучения истории римского права. Вступительная лекция. К., 1917; Євген Трубецький // Зап. соц.-екон. відділу ВУАН. 1923. Т. 1; Спадкування за звичаєм у Кролевецькому повіті на Чернігівщині // Пр. Комісії для виучування звичаєвого права України. Вип. 1. К., 1925; Приватне пра­во та студіювання його в новітній західноєвропейській літературі // Зап. соц.-екон. відділу ВУАН. 1926. Т. 2–3; Приналежності та складові частини речей в історії російського та українського права // Там само. 1927. Т. 5–6; Духівниці ХVI–XVII вв. // Ювілей. зб. на пошану академік Д. Багалія. К., 1927.

Літ.: Усенко І. Б. Юридична академічна наука у 1918–1941 роках // Академ. юрид. думка. К., 1998; Міхневич Л. В. Розвиток юридичної науки і освіти в Київському комерційному інституті — Київському інституті народного господарства (1906–1930 рр.). К., 2011.

І. Б. Усенко

Основні праці

Главные имущества и принадлежности. Учение о вещах с точки зре­ния догмы и истории гражданского права. К., 1912; Задача изучения истории римского права. Вступительная лекция. К., 1917; Євген Трубецький // Зап. соц.-екон. відділу ВУАН. 1923. Т. 1; Спадкування за звичаєм у Кролевецькому повіті на Чернігівщині // Пр. Комісії для виучування звичаєвого права України. Вип. 1. К., 1925; Приватне пра­во та студіювання його в новітній західноєвропейській літературі // Зап. соц.-екон. відділу ВУАН. 1926. Т. 2–3; Приналежності та складові частини речей в історії російського та українського права // Там само. 1927. Т. 5–6; Духівниці ХVI–XVII вв. // Ювілей. зб. на пошану академік Д. Багалія. К., 1927.

Рекомендована література

1. Усенко І. Б. Юридична академічна наука у 1918–1941 роках // Академ. юрид. думка. К., 1998;
   Google ScholarInternet
2. Міхневич Л. В. Розвиток юридичної науки і освіти в Київському комерційному інституті – Київському інституті народного господарства (1906–1930 рр.). К., 2011.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю