КРИХІВЦІ́ — село Івано-Франківської області, під­порядковане Івано-Франківській міській раді. Знаходиться за 3,5 км від залізничної станції Івано-Франківськ, по обидві сторони автомагістралі Івано-Франківськ–Богородчани. Площа 8,3 км2. Населе­н­ня за пере­писом 2001 становило 4125, станом на 2007 — 4596, на 2011 — 5030, на 2013 — 5210 осіб. Існує значна кількість версій щодо походже­н­ня назви. За однією з них, село було на­зване саме так першопоселенцями, які пере­бралися сюди з села Креховичі (нині Рожнятівського ра­йону Івано-Франківської області) або села Крехів (нині Жовківського ра­йону Львівської області). Деякі дослідники стверджують, що назва походить від слова «крихта». Крихівці уперше згадуються в писемних джерелах 1441. Тривалий час селом володіла родина польських шляхтичів Потоцьких, один з вихідців якої на­прикінці 1650-х — у 1660-х роках заклав місто Станіслав (нині Івано-Франківськ). Після першого поділу Польщі 1772 Крихівці ві­ді­йшли під владу Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Станом на 1884 належали поміщику Ромашкану. 1885 від­крито двокласну народну школу. На початку 20 столі­т­тя мешкало 1396 українців, 77 поляків, 39 євреїв. Під час першої світової війни по­близу точилися запеклі бої. Після роз­паду Австро-Угорської імперії 1918 на короткий час встановлено владу ЗУНР. До 1939 діяли осередки низки українських громадських організацій, зокрема «Союзу українок» і «Просвіти». 1919–39 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Від липня 1941 до липня 1944 — під німецько-фашистською окупацією.

До середини 1950-х років вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. 1970 мешкала 2231 особа. У радянський період до 1982 село входило до складу Лисецького, Івано-Франківського і Тисменицького ра­йонів. До 1990 Криховецькій сільській раді під­порядковувалося село Драгомирчани (нині Тисменицького ра­йону). У Крихівцях — загальноосвітня школа; Народний дім, бібліотека; від­діле­н­ня сімейної медицини; льодова арена, аквапарк, стадіон з критою трибуною на 500 місць. 2001 за високий рівень ви­став і виконавської майстерності акторів драмтеатру села присвоєно зва­н­ня «народний». Функціонують також дитяча студія сучасного танцю «Гравітація», колектив естрадно-спортивного танцю «Натхне­н­ня», чоловічий вокальний ансамбль «Джерело», фольклорний ансамбль «Криниченька», дитячий духовий оркестр, вокально-інструментальний ансамбль. На території Івано-Франківської області досить успішно ви­ступає криховецька футбольна команда «Хортиця». Центрами духовності села є монастир Втіленого слова і церкви Успі­н­ня Пресвятої Богородиці (деревʼяна, 1928) та святих Кирила і Мефодія (2013) УГКЦ. Діють Мальтійська служба допомоги «Карітас» та релігійна громада свідків Єгови. Встановлено памʼятник Т. Шевченку, меморіальний комплекс «Вічна памʼять борцям за волю України», памʼятний знак на честь скасува­н­ня панщини. Серед видатних уродженців — військовий і державний діяч 17 столі­т­тя І. Креховецький. Тут минули дитячі та юнацькі роки політичної діячки Л. Григорович та її брата патоморфолога, кандидата медичних наук Л. Малофія. У селі мешкає матеріало­знавець, член-кореспондент Національної академії наук України Б. Остафійчук.