Розмір шрифту

A

Крихівці

КРИХІВЦІ́  — село Івано-Франківської облас­ті, підпорядковане Івано-Франківській міськраді. Знаходиться за 3,5 км від залізнич. ст. Івано-Франківськ, по обидві сторони автомагістралі Івано-Франківськ–Богородчани. Площа 8,3 км2. Насел. за переписом 2001 становило 4125, станом на 2007 — 4596, на 2011 — 5030, на 2013 — 5210 осіб. Існує значна кількість версій щодо походження назви. За однією з них, село було назване саме так першопоселенцями, які перебралися сюди з с. Кре­ховичі (нині Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл.) або с. Крехів (нині Жов­ків. р-ну Львів. обл.). Деякі дослідники стверджують, що назва походить від слова «крихта». К. уперше згадуються в писем. джерелах 1441. Тривалий час селом володіла родина польс. шляхтичів Потоцьких, один з ви­­хідців якої наприкінці 1650-х — у 1660-х рр. заклав м. Станіслав (нині Івано-Франківськ). Після 1-го поділу Польщі 1772 К. відійшли під владу Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Станом на 1884 належали поміщику Ромашкану. 1885 відкрито 2-класну нар. школу. На поч. 20 ст. мешкало 1396 українців, 77 поляків, 39 євреїв. Під час 1-ї світової війни поблизу точилися запеклі бої. Після розпаду Австро-Угор. імперії 1918 на короткий час встановлено владу ЗУНР. До 1939 діяли осередки низки укр. громад. організацій, зокрема «Сою­зу українок» і «Просвіти». 1919–39 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Від липня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією.

До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. 1970 мешкала 2231 особа. У рад. період до 1982 село входило до складу Лисец., Івано-Фр. і Тисмениц. р-нів. До 1990 Криховец. сільс. раді підпорядко­вувалося с. Драгомирчани (нині Тисмениц. р-ну). У К. — заг.-осв. школа; Нар. дім, б-ка; відділ. сі­­мей. медицини; льодова арена, аквапарк, стадіон з критою три­буною на 500 місць. 2001 за ви­сокий рівень вистав і виконав. майстерність акторів драм. театру села присвоєно звання «народний». Функціонують також дит. студія сучас. танцю «Гравітація», колектив естрадно-спорт. танцю «Натхнення», чол. вокал. ансамбль «Джерело», фольклор. ансамбль «Криниченька», дит. духовий оркестр, вокально-інструмент. ансамбль. На тер. Івано-Фр. обл. досить успішно виступає криховец. фут­бол. команда «Хортиця». Центрами духовності села є монастир Воплоченого слова і церкви Успіння Пресвятої Богороди­ці (дерев’яна, 1928) та св. Кирила і Мефодія (2013) УГКЦ. Діють Мальтій. служба допомоги «Карітас» та реліг. громада свідків Єгови. Встановлено па­­м’ятник Т. Шевченку, мемор. комплекс «Вічна пам’ять борцям за волю України», пам’ятний знак на честь скасування панщини. Серед видат. уродженців — військ. і держ. діяч 17 ст. І. Креховецький. Тут минули дит. і юнац. роки політ. діячки Л. Гри­горович та її брата патоморфолога, канд. мед. н. Л. Малофія. У селі мешкає матеріалознавець, чл.-кор. НАНУ Б. Остафійчук.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2014
Том ЕСУ:
15
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
1634
Вплив статті на популяризацію знань:
Бібліографічний опис:

Крихівці / В. М. Влашин // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-1634.

Krykhivtsi / V. M. Vlashyn // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2014. – Available at: https://esu.com.ua/article-1634.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору