Кричевський Ілля Львович

КРИЧЕ́ВСЬКИЙ Ілля Львович (08(20). 07. 1885, за ін. даними — 1883, м. Катери­нослав, нині Дні­пропетровськ — 15. 04. 1939, Моск. обл.) — мікробіо­лог, лікар-імунолог. Доктор медичних наук (1934), професор (1935). Заслужений діяч науки РСФРР (1934). Закін. Хар­ків. (1908) і Моск. (1911) університети. Працював у Бактеріол. ін­ституті при Моск. університеті; 1919 — завідувач кафедри мікробіо­логії Вищої мед. школи (Москва); від 1920 — проф. однойм. каф. 2-го Моск. університету; від 1923 — засн. і дир. НДІ мікробіо­­логії, від 1933 — зав. від­діл. при ньому; за сумісництвом від 1930 — у Центр. хім.-фармацевт. ін­ституті (оби­два — Москва).

5 березня 1938 заарешт., 14 квітня 1939 за звинуваче­н­ням у контр­рев. діяльнос­ті засудж. до роз­стрілу. Реабіліт. 1955. Ви­вчав роль ретикулоендотеліал. системи у фор­муван­ні імунітету, антиген­ні осо­бли­вості пухлин. тканин, імунітет при інфекціях, викликаних спірохетами, пневмококами та ін., механізми формува­н­ня імунітету клітин гладкої мускулатури до ендо- та екзотоксинів. Об­­ґрунтував клітин­ну теорію анафілактич. шоку. Брав участь у створен­ні низки хім.-терапевт. пре­паратів і організації їх біол. конт­ролю.

Завантажити статтю