Кричевський Ілля Львович
КРИЧЕ́ВСЬКИЙ Ілля Львович (08(20). 07. 1885, за ін. даними — 1883, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ — 15. 04. 1939, Моск. обл.) — мікробіолог, лікар-імунолог. Доктор медичних наук (1934), професор (1935). Заслужений діяч науки РСФРР (1934). Закін. Харків. (1908) і Моск. (1911) університети. Працював у Бактеріол. інституті при Моск. університеті; 1919 — завідувач кафедри мікробіології Вищої мед. школи (Москва); від 1920 — проф. однойм. каф. 2-го Моск. університету; від 1923 — засн. і дир. НДІ мікробіології, від 1933 — зав. відділ. при ньому; за сумісн. від 1930 — у Центр. хім.-фармацевт. інституті (обидва — Москва).
5 березня 1938 заарешт., 14 квітня 1939 за звинуваченням у контррев. діяльності засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1955. Вивчав роль ретикулоендотеліал. системи у формуванні імунітету, антигенні особливості пухлин. тканин, імунітет при інфекціях, викликаних спірохетами, пневмококами та ін., механізми формування імунітету клітин гладкої мускулатури до ендо- та екзотоксинів. Обґрунтував клітинну теорію анафілактич. шоку. Брав участь у створенні низки хім.-терапевт. препаратів і організації їх біол. контролю.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О природе иммунитета при возвратном тифе. Х., 1926; Микробиология инфекционных болезней человека. Москва; Ленинград, 1930; Учебник медицинской микробиологии. Москва; Ленинград, 1936.
Рекомендована література
- Бюргер О. Г., Каляев А. В. Жизненный путь заслуженного деятеля наук проф. И. Л. Кричевского // ЖМЭИ. 1964. № 8.
Завантажити статтю
Людина 
