Кошиць Тетяна Омелянівна
КО́ШИЦЬ Тетяна Омелянівна (24. 01. 1892, с. Великий Хутір Вінн. пов. Поділ. губ. — 26. 03. 1966, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) — співачка (сопрано), етнограф, диригент, музично-громадська діячка, педагог. Дружина О. Кошиця. Навч. у Вінн. гімназії, на Вищих жін. курсах у Києві. Від 1912 співала у київ. хор. колективах О. Кошиця. Від 1919 разом з Укр. респ. капелою (згодом Укр. нац. хор) під керівництвом О. Кошиця гастролювала у країнах Європи та Америки. Від 1926 мешкала з чоловіком у Нью-Йорку, де вчителювала. Після невдалої спроби подружжя повернутися в Україну (1927), допомагала чоловікові в організації емігрант. культур. життя. Як етнограф надавала консультації у відтворенні побут.-звичаєвої сфери фільму «Маруся» (за п’єсою «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», 1938, реж. Л. Булгаков), озвученого хором під керівництвом О. Кошиця. Згодом — у Вінніпезі, де організувала при Осередку укр. культури й освіти архівно-музейну фундацію, опікувалася спадщиною О. Кошиця, поповненням, каталогізацією архіву, виданням творів, збиранням спогадів тощо. Викладала на Вищих освіт. курсах, започаткувала записи укр.-канад. фольклору (залишилося бл. 200 розшифров. муз. зразків). Продовжувачем архівотвор. праці К. став її вихованець В. Климків. Керувала Хором молодих укр. націоналістів (від 1967 — Хор ім. О. Кошиця). Підготувала до друку «Спогади» О. Кошиця (у 2-х ч., Вінніпеґ, 1947–48; К., 1995). Авторка партитур укр. церк. і нар. пісень для хору; публікацій «Спомини колишньої хористки» // «Вісті», 1964, ч. 3 (передрук. у кн. «Феномен Олександра Кошиця» М. Головащенка, К., 2007), «Обжинки» // Там само, 1968, ч. 2.
Рекомендована література
- Антонович К. З моїх спогадів // Дніпро. Філадельфія, 1937, 1 берез.;
- Карась Г. Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття. Ів.-Ф., 2012;
- Калуцка Н. Б., Пархоменко Л. О. Олександр Кошиць. Мистецька діяльність у контексті музики ХХ сторіччя. К., 2012.
Завантажити статтю
Людина 
