КУЗЬМЕ́НКО Андрій Юхимович (15(28). 11. 1914, с. Балаклія, нині Великобагачанського ра­йону Полтавської обл. — 22. 12. 1991, Полтава) — літературо­знавець, шевченко­знавець. Учасник другої світової війни. Закінчив Полтавський педагогічний ін­ститут (1939), де й викладав від 1949. Учителював на Полтавщині. Від 1967 — науковий працівник Полтавського художнього музею. Автор моно­графії «Іван Матві­йович Мурав­йов-Апостол» (1964); історико-літературного нарису «Друже незабутній» (1989; обидві — Київ), в якому дослідив жит­тєпис українського художника Я. де Бальмена — друга Кобзаря; мистецтво­знавчої роз­відки «Роз­криваючи таємниці порт­ретів неві­домих» («Образотворче мистецтво», 1989, № 1) про порт­рети, виконані Т. Шевченком; низки статей і рецензій у періодиці та наукових збірниках («Шевченко в Яготині» // «Радянське літературо­знавство», 1984, № 3; «Автобіо­графія в рисунках» // «Образотворче мистецтво», 1988, № 6; «Неопублікована книжка творів Т. Шевченка» // «Прапор», 1989, № 3). Упорядкував і прокоментував зна­йдені ним щоден­никові записи Я. де Бальмена про мандрівку Кримом із малюнками автора, видавши під на­звою «Повести» (1988); книжки «Я вас слишком искрен­не люблю» В. Репніної (1991; обидві — Харків), в яку вміщено оповіда­н­ня і листи княгині до Т. Шевченка.