Кузьменко Віктор Якович
КУЗЬМЕ́НКО Віктор Якович (05. 11. 1919, м. Єлисаветград, нині Кіровоград — 31. 12. 1996, Херсон) — поет, журналіст, громадський діяч. Член СПУ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Київ. університеті (1938–41). Відтоді — на буд-ві оборон. споруд. У січні 1943 потрапив у нім. полон. Після втечі з концтабору воював у партизан. загоні побл. м. Їчин (Краловеградец. краю, нині Чехія). Від 1946 — у с. Високопілля (нині смт Херсон. обл.): учитель нім. мови й інспектор у школах; ред. рай. г. «Жовтневі зорі». Потім працював ред. херсон. молодіж. г. «Ленінський прапор», відп. секр. Херсон. організації СПУ. Дебютував кн. віршів «Степові самоцвіти» (К., 1958), присвяч. землякам-хліборобам. Автор зб. «Земля обітована» (1960), «Затужив я за тобою» (1996; обидві — Херсон), «Вічний вогонь» (1964), «Іду землею» (1974), «Серцем з тобою» (1979), «Вахта» (1985; усі — Сімферополь), «Журавлині ключі» (О., 1969). Основна тематика творчості — події 2-ї світової війни, мирна праця селян. Поезії К. властиві простота і чіткість форми, вона сповн. правди, гуманізму, щирого ліризму і любові до природи.
Рекомендована література
- Куліш Л. Щоб прожити чесно ти зумів...: До 70-річчя В. Кузьменка // Ленін. прапор. 1989, 4 листоп.;
- Кузьменко Віктор Якович: [Некролог] // Жовтн. зорі. 1997, 7 січ.;
- Співець степових самоцвітів. Хн., 1999;
- Щерба Т. Поети не вмирають // Щерба Т. Причетні до Слова. Хн., 2011.
Завантажити статтю
Людина 
