КРЕМʼЯ́НСЬКИЙ Яків Семенович (1839 — 25. 03. 1907, Харків) — лікар-терапевт. Доктор медицини (1865). Закінчив Харківський університет (1864). Від­тоді працював у Санкт-Петербурзьких сухопутних військових та Московських військових шпиталях. 1866–68 удосконалював зна­н­ня за кордоном. Від 1868 — доцент, від 1879 — екс­траординарний, 1882–85 — ординарний професор кафедри спеціальної патології і терапії Харківського університету; водночас до 1877 — консультант психіатричного від­діле­н­ня Харківської губернської лікарні. Від 1887 мешкав у Санкт-Петербурзі, був консультантом Військово-медичної академії. Після 1904 повернувся до Харкова. За­пропонував методику лікува­н­ня хворих на туберкульоз з викори­ста­н­ням посиленого харчува­н­ня та пульверизації аніліновими роз­чинами. Ви­вчав походже­н­ня та пере­творе­н­ня патоген­них продуктів запале­н­ня, участь білих кровʼяних тілець у процесах формотворе­н­ня, процес утворе­н­ня гною при абсцесах печінки, лікувальні властивості кавказьких мінеральних вод.