ДУБРО́ВІНА Любов Андріївна (30. 09. 1950, м. Шадринськ Курган. обл., РФ) — історик, джерело­знавець, книго­знавець, архіво­знавець. Доктор історичних наук (1993), професор (1996), член-кореспондент НАНУ (2006). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Премія ім. М. Костомарова НАНУ (1996). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2020). Закін. Волгогр. пед. ін­ститут (РФ, 1972). Працювала у Марій. НДІ історії, літ-ри, археології (РФ, 1978–81); завідувач від­ділу інформації, обслуговува­н­ня та викори­ста­н­ня Київ. обл. архіву (1982–84); у 1986–92 — завідувач від­ділу рукописів, від 1993 — завідувач від­ділу кодикології і кодико­графії та дир. Ін­ституту рукопису, від 2018 — ген. дир. НБУВ (Київ). Головний редактор «Бібліотечного вісника» та збірника «Рукописна та книжкова спадщина України». Наукові дослідже­н­ня: кодикологія, кодико­графія, роз­виток ідеї архів. і рукопис. україніки у контекс­ті створе­н­ня нац. архів. інформ. системи; історія б-к, культур. цін­ностей під час 2-ї світової війни.