Кречко Михайло Михайлович

КРЕЧКО́ Михайло Михайлович (05. 09. 1925, с. Порошкове, нині Перечин. р-ну Закарп. обл. — 25. 02. 1996, Луцьк, похов. у Києві) — хоровий диригент, педагог. Бать­ко Н. Кречко. Народний артист УРСР (1960). Закін. Київську консервато­рію (1954; кл. хор. диригування Е. Скрипчинської, вокалу — І. Па­торжинського). 1945–49 — соліст-вокаліст і хормейстер, 1954–69 — худож. кер. та гол. диригент За­карп. нар. хору Закарп. філармонії (Ужгород); 1952–54 — соліст-вокаліст і хормейстер Укр. нар. хору; 1969–83 — худож. кер. та гол. диригент Держ. хор. капели УРСР «Думка»; 1983–96 — гол. хормейстер Держ. дит. муз. театру. Водночас від 1972 викладав у Нац. муз. академії Укра­їни (усі — Київ): від 1990 — професор кафедри хор. диригування. К. — 1-й інтерпретатор низки кантатно-ораторіал. творів, серед яких — «Червона калина» (1968), «І нарекоша ім’я Київ» (1982) Л. Дич­ко, «Сад божественних пісень» (1971), «Заклинання вогню» (1979) І. Карабиця, Симф. № 3 («Я стверджуюсь») Є. Станковича (1976). Хормейстер-постановник вистав: «Зима і Весна» М. Лисенка, «Молода гвардія» Ю. Мей­туса, «Гвинтівка і серце» В. Яков­лєва (усі — 1985), «Золоторогий олень» О. Костіна (1986), «Івасик-Телесик» К. Стеценка, «Іоланта» П. Чайковського, «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова, «Слава робочим про­фесіям» Л. Дичко (усі — 1987), «Казка про Попа та наймита його Балду» Д. Шостаковича (1989), «Дитя і чари» М. Равеля (1990), «Дуенья» С. Прокоф’єва (1993); концерт. програм — «Рек­вієм» В.-А. Моцарта, «Реквієм» А. Шнітке, «Меса» Ф. Шуберта. Автор «Літургії Іоанна Златоустого» (1995), обробок нар. пісень для хору. Гастролі в Румунії, Польщі, Фінляндії, Чехії, Словач­чині, Угорщині, Болгарії, Хорватії, Словенії, Італії, Ірландії. Здій­снив низку записів до фонду Укр. радіо та на грамплатівки. Упорядник і автор творів у зб.: «Гей, на високій полонині» (1959), «Ми з Верховини» (1964), «З на­родної криниці» (1986; усі — Київ), «Співає Закарпатський народний хор» (Уж., 1959; К., 1973), «Тобі, Вітчизно» (Уж., 1972). Серед учнів — В. Коцур, А. Маслен­никова, Е. Сокач, О. Тарасенко.

Рекомендована література

1. Лисецкий С. Разговор художника с аудиторией // Сов. музыка. 1979. № 8;
   Google Scholar Internet
2. М. М. Кречко [Некролог] // КіЖ. 1996, 6 берез.;
   Google Scholar Internet
3. Поліщук Т. Хорова асам­блея пам’яті Михайла Кречка // День. 2001, 16 лют.;
   Google Scholar Internet
4. Кутузова М. Диригент // Профес. муз. культура Закарпаття: етапи становлення. Уж., 2005. Вип. 1;
   Google Scholar Internet
5. Микуланинець Л. Постать М. Кречка у становленні професійної музичної куль­тури Закарпаття другої половини ХХ сто­ліття // Аркадіа. 2009. № 4.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю