Дудинська Наталія Михайлівна

ДУДИ́НСЬКА Наталія Михайлівна (08(21). 08. 1912, Харків – 29. 01. 2003, С.-Петербург) – артистка балету, балетмейстер, педагог. Дочка Н. Дудинської-Тальйорі. Народний артист СРСР (1957). Сталін. премії (1941, 1947, 1949, 1951). У Харкові навч. у приват. балет. студії матері (1918–23), брала участь у виставах і концертах на сцені опер. театру. Навч. у Ленінгр. хореогр. училищі (нині С.-Петербург, 1923–31; викл. А. Ваганова), де й викладала 1951–2003 (нині Академія рос. балету): від 1992 – професор кафедри удосконалення. Водночас 1931–62 – солістка Ленінгр. театру опери та балету ім. С. Кірова. Віртуозна виконавиця героїч. амплуа; у танцях суміщала відточену класичну техніку з майстерністю актор. гри та яскравою емоційністю. Брала участь у постановці балетів «Лауренсія» О. Крейна (1939, Київ. театр опери та балету), «Спляча красуня» П. Чайковського (1978), «Пахіта» (1979), «Дон Кіхот» (1981) Л. Мінкуса (усі – Харків. театр опери та балету ім. М. Лисенка). Зіграла в к/ф «Майстри російського балету» (Одилія, 1954, реж. Г. Раппапорт), «Спляча красуня» (Фея Карабос, 1964, реж. А. Дудко, К. Сергєєв; обидва – «Ленфільм»). Творчості Д. присвячено докум. стрічки «Діалог зі сценою» (1988, «Лентелефільм»), «Царська ложа» (2000, С.-Петербур. телебачення). Серед учениць – засл. арт. РФ В. Ганібалова, М. Кулик, А. Волочкова, нар. арт. РФ У. Лопаткіна.

Партії: Лауренсія (однойм. балет О. Крейна), Сюїмбіке («Шурале» Ф. Ярулліна), Попелюшка (однойм. балет С. Прокоф’єва), Мірейль де Пуатьє («Полум’я Парижа» Б. Асаф’єва; усі – 1-е виконання), Одетта-Одилія, Аврора, Маша («Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик» П. Чайковського), Жізель (однойм. балет А. Адана), Нікія, Кітрі («Баядерка», «Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Раймонда (однойм. балет О. Глазунова), Сарі («Стежкою грому» К. Караєва), Есмеральда (однойм. балет Ч. Пуньї).

Літ.: Мовшенсон А. Г. Н. М. Дудинская. Ленинград, 1958; Кремшевская Г. Наталья Дудинская. Ленинград, 1964; Чепалов А. Перед пробуждением «Спящей красавицы» // Веч. Харьков. 1978, 9 дек.; Красовская В. Юность Дудинской // Театр. 1982. № 9; Чепалов А. Педагогическая династия Н. А. Дудинской-Тальори – Н. М. Дудинской // Вест. Академии рус. балета им. А. Вагановой. 2006. № 15.

О. І. Чепалов

Основні партії

Лауренсія (однойм. балет О. Крейна), Сюїмбіке («Шурале» Ф. Ярулліна), Попелюшка (однойм. балет С. Прокоф’єва), Мірейль де Пуатьє («Полум’я Парижа» Б. Асаф’єва; усі – 1-е виконання), Одетта-Одилія, Аврора, Маша («Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик» П. Чайковського), Жізель (однойм. балет А. Адана), Нікія, Кітрі («Баядерка», «Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Раймонда (однойм. балет О. Глазунова), Сарі («Стежкою грому» К. Караєва), Есмеральда (однойм. балет Ч. Пуньї).

Рекомендована література

Мовшенсон А. Г. Н. М. Дудинская. Ленинград, 1958;
Кремшевская Г. Наталья Дудинская. Ленинград, 1964;
Чепалов А. Перед пробуждением «Спящей красавицы» // Веч. Харьков. 1978, 9 дек.;
Красовская В. Юность Дудинской // Театр. 1982. № 9;
Чепалов А. Педагогическая династия Н. А. Дудинской-Тальори – Н. М. Дудинской // Вест. Академии рус. балета им. А. Вагановой. 2006. № 15.