Дудник Валерій Миколайович
ДУ́ДНИК Валерій Миколайович (06. 05. 1939, с. Божедарівка Криничан. р-ну Дніпроп. обл.) — актор, педагог. Народний артист України (2010). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1961; викл. В. Неллі). Працював у Хмельн. укр. муз.-драм. театрі ім. Г. Петровського (1961–62), Кишинів. рос. драм. театрі ім. А. Чехова (1962–69). Від 1969 — актор Нац. укр. драм. театру ім. І. Франка (Київ), у студії якого 1976–86 також викладав. 1986–89 — викладач майстерності актора Київ. інституту театр. мистецтва; водночас від 1987 — худож. кер. театр. кл. школи № 35 і коледжу № 272 Києва. Твор. манері Д. властиві яскраві характерні фарби, емоційність, щирість почуттів.
Ролі: Павелаке («Каса маре» Й. Друце), Прозоров («Три сестри» А. Чехова), Мітчел, Джеймс («Трамвай “Бажання”», «Скляний звіринець» Т. Вільямса), Просперо («Буря» В. Шекспіра), Антон («Пам’ять серця» О. Корнійчука), Чорний («Голубі олені» О. Коломійця), Ганке («Візит старої дами» Ф. Дюрренматта), Урядник («Тев’є-Тевель» за Шолом-Алейхемом), Мюїл («Кін ІV» Г. Горіна), Опецьковський («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Понтій Пілат («Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим); у кіно — Парамонов («Інспектор карного розшуку», 1971, реж. С. Цибульник, Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Андрій Точило («Пора жовтого листя», 1974, реж. С. Некрасов, «Укртелефільм»), Філін («Круте дівчисько», 1994, реж. Г. Чесноков, УТ-1).
В. М. Гайдабура
Основні ролі
Павелаке («Каса маре» Й. Друце), Прозоров («Три сестри» А. Чехова), Мітчел, Джеймс («Трамвай “Бажання”», «Скляний звіринець» Т. Вільямса), Просперо («Буря» В. Шекспіра), Антон («Пам’ять серця» О. Корнійчука), Чорний («Голубі олені» О. Коломійця), Ганке («Візит старої дами» Ф. Дюрренматта), Урядник («Тев’є-Тевель» за Шолом-Алейхемом), Мюїл («Кін ІV» Г. Горіна), Опецьковський («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Понтій Пілат («Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим); у кіно – Парамонов («Інспектор карного розшуку», 1971, реж. С. Цибульник, Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Андрій Точило («Пора жовтого листя», 1974, реж. С. Некрасов, «Укртелефільм»), Філін («Круте дівчисько», 1994, реж. Г. Чесноков, УТ-1).