КРЖЕ́ВСЬКИЙ Борис Апол­лонович (12(24). 09. 1887, Черкаси — 19. 07. 1954, Ленін­град, нині Санкт-Пе­тербург) — літературо­знавець, пере­кладач. На­вчався в Університеті cв. Володимира у Києві (1906–07), закінчив Санкт-Пе­тер­бурзький університет (1910), на­вчався в Іспанії (1914–16). Працював у Санкт-Пе­тер­бурзькому університеті (з пере­рвою): 1916, від 1921 — приват-доцент кафедри рома­но-германської філології, 1929–54 — професор кафедри романської філології. У Пермському університеті: 1917–19, 1920 — виконуючий обов'язки екс­траординарного професора кафедри історії західноєвропейських літератур, водночас — лектор французької мови; у липні 1919 еваку­йований до м. Томськ (обидва — Росія), де до 1920 працював приват-доцентом кафедри західноєвропейської літератури історико-філологічного факультету Університету, керував університетською бібліотекою. Коментував памʼятки літератури, написані романськими мовами. Пере­клав російською мовою окремі твори П. Меріме, А. де Реньє, А. Жіда, романи «Очарован­ный кавальеро» Б. Пе­реса Гальдоса (Петро­град, 1921), «Хитроумный идальго Дон Кихот Ламанчский» (Ленин­град, 1929, т. 1, автор перед­мови «“Дон Кихот” на фоне испанской литературы XVI–XVII ст.»; Москва; Ленин­град, 1932, т. 1–2) та «Назидательные новел­лы» (Мос­ква; Ленин­град, 1934) М. де Сер­вантеса, повість «Манон Леско» (Москва, 1957) абата Прево. Автор досліджень з іспанської, французької, бельгійської, португальської, італійської літератур.