Кржевський Борис Аполлонович

КРЖЕ́ВСЬКИЙ Борис Апол­лонович (12(24). 09. 1887, Черкаси — 19. 07. 1954, Ленін­град, нині С.-Пе­тербург) — літературо­знавець, пере­кладач. Навч. в Університеті cв. Володимира у Києві (1906–07), закін. С.-Пе­тер­бур. університет (1910), навч. в Іспанії (1914–16). Працював у С.-Пе­тер­бур. університеті (з пере­рвою): 1916, від 1921 — приват-доцент кафедри рома­но-герм. філології, 1929–54 — професор кафедри роман. філології. У Перм. університеті: 1917–19, 1920 — в. о. екс­траординар. професор кафедри історії зх.-європ. літ-р, водночас — лектор франц. мови; у липні 1919 еваку­йов. до м. Томськ (обидва — Росія), де до 1920 працював при­ват-доцент кафедри зх.-європ. літ-ри істор.-філос. факультету Університету, керував університет. б-кою. Коментував памʼятки літ-ри, написані роман. мовами. Пере­клав російською мовою окремі твори П. Меріме, А. де Реньє, А. Жіда, романи «Очарован­ный кавальеро» Б. Пе­реса Гальдоса (Петро­град, 1921), «Хитроумный идальго Дон Кихот Ламанчский» (Ленин­град, 1929, т. 1, автор перед­мови «“Дон Кихот” на фоне испанской литературы XVI–XVII ст.»; Москва; Ленин­град, 1932, т. 1–2) та «Назидательные новел­лы» (Мос­ква; Ленин­град, 1934) М. де Сер­вантеса, повість «Манон Леско» (Москва, 1957) абата Прево. Автор дослідж. з іспан., франц., бельг., португ., італ. літ-р.

Завантажити статтю