Кржемінський Костянтин Іполитович
Визначення і загальна характеристика
КРЖЕМІ́НСЬКИЙ Костянтин Іполитович (11. 05. 1893, Одеса — 28. 10. 1937, с-ще Биківня побл. Києва) — живописець, архітектор, мистецтвознавець і педагог. Закін. Кам’янець-Поділ. гімназію (нині Хмельн. обл., 1910-і рр.), відділ. малярства й архітектури Київ. худож. училища (1917). Заснував 1919 керам. майстерню у с. Піківець (нині Уман. р-ну Черкас. обл.), 1920 — дворічну школу нар. мистецтва ім. Т. Шевченка (розвинув Д. Головко); брав участь в організації Музею укр. мистецтва під керівництвом П. Курінного; викл. Вищої початк. школи (усі — в Умані). 1924–27 — викладач креслення худож.-пром. школи у м. Кам’янець-Подільський. Відтоді — у Києві: від 1928 — реставратор станк. живопису Всеукр. музей. м-ка; від поч. 1930-х рр. — викладач худож. інституту, у Худож. фонді. 1933 звільн. через дворян. походження. На творчій роботі. 10 жовтня 1937 заарешт., за звинуваченням в укр. націоналізмі та шпигунстві на користь Польщі засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1974. Вивчав нар. стінопис на Уманщині та Кам’янець-Подільщині (худож. аналіз, соц., ґендерні, технол. аспекти). Автор дослідж. «Пам’ятки єврейського мистецтва на Кам’янеччині — Мацеви: Єврейські надгробки» (1926), «Стінні розписи на Уманщині. Мотиви орнаменту: Альбом-монографія» (1927), «Архітектура та стінні розписи синагоги містечка Смотрича» (1929, співавт.; усі — Кам’янець-Подільський), «Хати села Ходоровець: Альбом літографій» (К., 1927). Виконував архіт. проекти жител, інтер’єрів та меблів в уряд. кабінетах, зокрема для Г. Петровського, П. Постишева. Серед учнів — Д. Головко, Г. Петрашевич, А. Цівчинський.