ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Дука Ірина Михайлівна

ДУ́КА Ірина Михайлівна (18. 11. 1945, м. Горький, нині Нижній Новгород, РФ) – актриса, режисер, педагог. Дружина В. Бессараба. Народний артист України (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1968; викл. Л. Олійник). Відтоді працює у Нац. театрі рос. драми ім. Лесі Українки (Київ). Водночас – доцент Київ. інституту театр. мистецтва (1984–97).

Ролі: Долорес («Камінний господар» Лесі Українки), Світлана («Справедливість – моє ремесло» Л. Жу- ховицького), Інна («Діти Ванюшина» С. Найдьонова), Пушкіна («Останні дні» М. Булгакова), Котова («Вечірнє світло» О. Арбузова), Джаніна («Віяло» К. Ґольдоні), Людмила («Пізня любов» О. Островського), Іветта («Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта), Валентина («Зірки на вранішньому небі» О. Галіна), Ада («Генерали у спідницях» Ж. Ануя), Леді Сніруел («Школа скандалу» Р.-Б. Шерідана), Емма («Розлучення по-російськи» Н. Птушкіної), Б’янка («Отелло» В. Шекспіра), Мімі («Трішки ніжності» А. Ніколаї).

Вистави: «Рядові» О. Дударева (1985), «Зірки на вранішньому небі» О. Галіна (1988), «Без вини винні» О. Островського, «Жиди міста Пітера, або Невеселі бесіди при свічках» за братами Стругацькими (обидві – 1991), «Генерали у спідницях» Ж. Ануя (1993), «Розлучення по-російськи» (1999), «Різдвяні мрії» (2001) Н. Птушкіної, «Трішки ніжності» А. Ніколаї (2005).

Літ.: Ирина Дука: «В театре люди иногда бывают священными, а иногда – чудовищами» (Интервью И. Вратаревой) // День. 2006, 2 фев.

Н. М. Рій

Основні ролі

Долорес («Камінний господар» Лесі Українки), Світлана («Справедливість – моє ремесло» Л. Жу- ховицького), Інна («Діти Ванюшина» С. Найдьонова), Пушкіна («Останні дні» М. Булгакова), Котова («Вечірнє світло» О. Арбузова), Джаніна («Віяло» К. Ґольдоні), Людмила («Пізня любов» О. Островського), Іветта («Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта), Валентина («Зірки на вранішньому небі» О. Галіна), Ада («Генерали у спідницях» Ж. Ануя), Леді Сніруел («Школа скандалу» Р.-Б. Шерідана), Емма («Розлучення по-російськи» Н. Птушкіної), Б’янка («Отелло» В. Шекспіра), Мімі («Трішки ніжності» А. Ніколаї).

Основні вистави

«Рядові» О. Дударева (1985), «Зірки на вранішньому небі» О. Галіна (1988), «Без вини винні» О. Островського, «Жиди міста Пітера, або Невеселі бесіди при свічках» за братами Стругацькими (обидві – 1991), «Генерали у спідницях» Ж. Ануя (1993), «Розлучення по-російськи» (1999), «Різдвяні мрії» (2001) Н. Птушкіної, «Трішки ніжності» А. Ніколаї (2005).

Рекомендована література

  1. Ирина Дука: «В театре люди иногда бывают священными, а иногда – чудовищами» (Интервью И. Вратаревой) // День. 2006, 2 фев.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Дука Ірина Михайлівна / Н. М. Рій // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-19467

Том ЕСУ:

8-й

Дата виходу друком тому:

2008

Дата останньої редакції статті:

2008

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

19467

Кількість переглядів цього року:

6

Схожі статті

Нищук
Людина  |  Том 23 | 2021
Н. А. Пономаренко
Галл-Савальська
Людина  |  Том 5 | 2006
О. А. Книга
Нікітасенко
Людина  |  Том 23 | 2021
С. С. Пономаренко

Нагору