Дума Людмила Степанівна

ДУ́МА Людмила Степанівна (03. 02. 1959, Львів) – композиторка, музикознавець, педагог. Член НСКУ (1989). Закін. Львів. консерваторію (1983, кл. композиції В. Флиса; 1984, кл. фортепіано М. Кушніра), асистентуру в Ленінгр. консерваторії (нині С.-Петербург; 1990, кл. С. Слонімського). Від 1983 – концертмейстер, від 1991 – старший викладач кафедри композиції та інструментовки Львів. муз. академії. Учасниця міжнар. муз. фестивалів. Записи на Укр. радіо. Наукові дослідження з проблем муз. психології, музикотерапії, психології муз. творчості.

Тв.: струн. квартет (1983); симфонія для голосу та великого симф. оркестру у 3-х ч. (1983; 1993); кантати – «Маруся Чурай» на сл. Л. Костенко (1983; 1988), «Коріння рідної землі» на сл. укр. поетів для 4-х солістів і камер. оркестру (1996); балада для баса та симф. оркестру на нар. слова «Чому сину?» (1985; 1987); концерт для валторни і камер. оркестру (1989); «Купальська пісня для арфи» (1990), «Диптих» для віолончелі і фортепіано (1991), «Спогади дитинства» для фагота і фортепіано (2001), «Музика для Марії» для скрипки і фортепіано (2006).

Пр.: Деякі особливості драматургії симфоній Г. Канчелі // УМ. К., 1987. Вип. 22; Е. Станкович и Г. Канчели. Размышления о двух симфониях // Истор. взаимосвязи муз. культур: Сб. науч. тр. Консерватории им. Н. Римского-Корсакова. С.-Петербург, 1992; Характерні особливості симфонізму та симфоній 70–80 років ХХ століття Євгена Станковича // Зап. НТШ. Л., 1993. Т. 226; До проблеми формування і розвитку тембрового слуху // Актуал. проблеми теорії музики та муз. виховання. К., 1997; Грані творчої співдружності. О. Криштальський та А. Кос-Анатольський // Олег Криштальський. Л., 2000.

О. В. Козаренко

Основні твори

струн. квартет (1983); симфонія для голосу та великого симф. оркестру у 3-х ч. (1983; 1993); кантати – «Маруся Чурай» на сл. Л. Костенко (1983; 1988), «Коріння рідної землі» на сл. укр. поетів для 4-х солістів і камер. оркестру (1996); балада для баса та симф. оркестру на нар. слова «Чому сину?» (1985; 1987); концерт для валторни і камер. оркестру (1989); «Купальська пісня для арфи» (1990), «Диптих» для віолончелі і фортепіано (1991), «Спогади дитинства» для фагота і фортепіано (2001), «Музика для Марії» для скрипки і фортепіано (2006).

Основні праці

Деякі особливості драматургії симфоній Г. Канчелі // УМ. К., 1987. Вип. 22; Е. Станкович и Г. Канчели. Размышления о двух симфониях // Истор. взаимосвязи муз. культур: Сб. науч. тр. Консерватории им. Н. Римского-Корсакова. С.-Петербург, 1992; Характерні особливості симфонізму та симфоній 70–80 років ХХ століття Євгена Станковича // Зап. НТШ. Л., 1993. Т. 226; До проблеми формування і розвитку тембрового слуху // Актуал. проблеми теорії музики та муз. виховання. К., 1997; Грані творчої співдружності. О. Криштальський та А. Кос-Анатольський // Олег Криштальський. Л., 2000.