Думинець Петро Васильович
Визначення і загальна характеристика
ДУ́МИНЕЦЬ Петро Васильович (07. 01. 1955, с. Вонігове Тячів. р-ну Закарп. обл.) — майстер ювелірного мистецтва. Заслужений майстер народної творчості України (2006). Член НСМНМУ (1994). Навч. в Ужгород. університеті (1973–75). Працював ковалем на Буштин. лісокомбінаті (Закарп. обл., 1972–77). У Київ. худож. фонді 1979–86 створював монум. роботи у техніці худож. кування (співпрацював із В. Прядкою, В. Пасивенком, П. Ганжою, В. Карасем). Відтоді — в Ужгороді. На творчій роботі. У традиціях Київ. Русі виготовляє із золота й срібла чол. та жін. прикраси, предмети церк. і побут. вжитку. Осн. техніки — філігрань, зерно, скань. Учасник обл., всеукр. та закордон. мистецьких виставок від 1984. Персон. — в Ужгороді (2005). Окремі роботи зберігаються у музеях України, Німеччини, Чехії, Словаччини, Угорщини, Канади.
Додаткові відомості
- Основні твори
- коване панно на ст. метрополітену «Оболонь» (1981), ковані решітки в Інституті гігієни (1983), художнє оформлення центр. дегустац. залу заводу шампан. вин (1985; усі — Київ); набори — «Квіти» (1994), «Півмісяці» (1997), «Дзвіночки», «Гуцульський» (обидва — 1998), «Старокиївський», «Роксолана», «Оксана» (усі — 1999), «Команиця» (2000); гривни — «Троянда» (1989), «Маруся» (1999); згарди — «Старокиївські», «Бабусині» (обидві — 2000), «Карпатські» (2001); архієрей. нагруд. хрест (2006).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
