Думчев Олександр Авер’янович
ДУ́МЧЕВ Олександр Авер’янович (05. 03. 1937, с. Каново Ростов. обл., РФ — 25. 09. 2003, Київ) — архітектор. Член НСАУ (1970). Заслужений архітектор України (1995). Дійсний член Укр. академії архітектури (2001). Державна премія УРСР у галузі архітектури (1988). Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1965). Відтоді працював у проект. інституті «Гіпроцивільпромбуд» (Київ): від 1974 — зав. арх.-конструктор. майстерні, від 1987 — гол. арх. Серед реаліз. проектів — комплекс будівель Нац. тех. університету України «Київ. політех. інститут» (електроенергет., теплоенергет., технології силікатів факультети; 1973–85), готель «Братислава» на вул. А. Малишка, № 1 (1980–88), Навч.-наук. інститут підготовки кадрів кримінал. міліції Київ. університету внутр. справ на вул. Народного Ополчення, № 9 (1980–95), Будинок твор. організацій України на бульварі Т. Шевченка, № 50/52 (1985), реконструкція Нац. музею літ-ри України на вул. Леніна (нині Б. Хмельницького), № 11 (1988), капітал. ремонт Нац. палацу «Україна» на вул. Велика Васильківська, № 103 (інтер’єр залу засідань, 1996) у Києві; церква в с. Хотянівка Вишгород. р-ну Київ. обл. (2002).
Фотоілюстрації
Людина 
