ДУНА́Й-ДНІСТРО́ВСЬКА ЗРО́ШУВАЛЬНА СИСТЕ́МА — меліоративна система у Татарбунарському, Саратському, Арцизькому та Білгород-Дністровському ра­йонах Одеської області, між річками Сарата, Хаджидер і Алкалія. Перша черга системи (29,2 тис. га) введена в дію 1987, у пер­спективі пл. зрошуваних земель має досягти 200 тис. га. Початк. ланкою Д.-Д. з. с. є оз. Сасик (Кундук). Воду з нього пере­качує гол. насосна станція потуж. 15 м3/сек. магістрал. ка­налом довж. 29,4 км у середню течію р. Сарат, з якої її роз­поділяють проміжні насосні станції у між­госп. роз­поділ. ка­нали довж. 64 км. У мережі — закриті залізобетон­ні, сталеві й азбоцементні трубо­проводи. Зроше­н­ня здійснюють дощувал. машинами. Меліорат. умови на пл. 6,2 тис. га забезпечують за допомогою дренажу, проводять заходи щодо запобіга­н­ня під­топлен­ню насел. пунктів. Поверх­ня масиву зрошуваних земель рівнин­на, ґрунт. покрив пред­ставлений пд. чорноземами. На них вирощують с.-г. культури степ. зони. Екс­плуатація системи ускладнена про­блемами засоле­н­ня й осолонцюва­н­ня ґрунту, що погіршують його водно-фіз. властивості та зменшують вміст пожив. орган. речовин. Серед заходів запобіга­н­ня цим негатив. процесам — дотрима­н­ня зрошув. норм, зменше­н­ня фільтрації води зі зрошув. мережі, системат. і дозоване внесе­н­ня добрив тощо.