Дункель Євген Борисович
ДУ́НКЕЛЬ Євген Борисович (30. 04. 1890, Вєрний, нині Алмати — 10. 04. 1972, Пелхам, шт. Нью-Йорк, США) — художник театру, живописець. Навч. у Моск. училищі живопису, скульптури й архітектури (1904; кл. К. Юона), у Центр. училищі тех. малювання (С.-Петербург; викл. П. Ламбін), в АМ (1913; кл. Д. Кардовського), в академії Р. Жюльєна у Парижі (1915), закін. Вілен. рисув. школу (1908). У 1916 співпрацював у ж. «Солнце России», Маріїн. театрі у Петрограді (нині С.-Петербург), Моск. опері С. Зиміна. Організував театр у м. Новоселиця (нині Чернів. обл.); згодом працював у м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ). 1919 емігрував до Болгарії, виготовляв вивіски і малюнки для килимів, працював художником у Болгар. опері (Софія). Згодом оселився в Греції, виконував портрети на замовлення, зокрема послів Росії, Іспанії, Італії. Від 1923 — у Нью-Йорку, здійснював розписи ресторанів, працював для Бродвей. театрів і рос. балет. труп, зокрема М. Мордкіна. 1935 заснував у Нью-Йорку майстерню, в якій виконували театр. декорації за його малюнками і за ескізами ін. художників. Сценографи цінували в Д. уміння чітко втілювати їхні задуми. Оформив балети «Варіації» на музику Л. ван Бетговена, «Фауст» на музику Ш. Ґуно (обидва — 1936, Рос. балет у Монте-Карло), опери «Сказання про невидимий град Кітеж» М. Римського-Корсакова, «Макбет» Дж. Верді (обидві — 1938), «Пікова дама» П. Чайковського (1942; усі — Метрополітен-опера, Нью-Йорк), «Ріґолетто», «Травіата» Дж. Верді (обидві — 1938, Опер. фестиваль у Детройті), «Борис Годунов» М. Мусоргського (1940-і рр., Опер. театр Сан-Франциско). 1939 виконав декорації для вистав на Всесвіт. ярмарку в Нью-Йорку. 1957 брав участь у виставці «Художники театру в Нью-Йорку». Персон. — у Парижі (1929), Чикаґо, Нью-Йорку, Сан-Франциско, Парижі (усі — 1940–60-і рр.). Автор імпресіоніст. пейзажів, портретів і натюрмортів.
Рекомендована література
- Eugene B. Duncel. Duncel Scenic Studios. New York, 1959;
- Скончался художник Е. Б. Дункель // Новое рус. слово. 1972, 12 апр.
Завантажити статтю
Людина 
