Дурсенєва Олександра Леонідівна
ДУРСЕ́НЄВА Олександра Леонідівна (26. 02. 1964, Харків) — співачка (мецо-сопрано). Дочка Л. Попової. Лауреатка Міжнар. конкурсів вокалістів ім. М. Глінки (1993, 2-а премія), камер. співу «Янтарний соловей» (1994, 1-а премія; обидва — Калінінград, РФ), ім. С. Монюшка (Варшава, 1995, 3-я премія). Закін. Харків. пед. інститут (1986) та інститут мистецтв (1991; кл. Т. Веске). Відтоді до 1994 — солістка Харків. театру опери та балету ім. М. Лисенка, від 1994 — Великого театру в Москві. Особливо виразно виступає у партіях контральт. діапазону, де відчуваються багаті тембрал. можливості та вільна кантилена; актор. обдарування Д. найбільш виразне у гротеск. і характер. ролях. Брала участь у записі 4-х компакт-дисків: «Сказання про невидимий град Кітеж» (1997), «Демон» (1998), «Опричник», «Руслан і Людмила» (обидва — 2004). Гастролі у Великій Британії (театр «Ковент-Ґарден»), Італії (театр «Ла-Скала»), Австрії, Ірландії, Німеччині, Нідерландах.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Кармен (однойм. опера Ж. Бізе), Графиня, Басманов, Марта («Пікова дама», «Опричник», «Іоланта» П. Чайковського), Зібель («Фауст» Ш. Ґуно), Ваня, Ратмир («Іван Сусанін», «Руслан і Людмила» М. Глінки), Кончаківна («Князь Ігор» О. Бородіна), Марфа, Шинкарка («Хованщина», «Борис Годунов» М. Мусоргського), Любаша («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Кларіче, Дуенья («Любов до трьох апельсинів», «Дуенья» С. Прокоф’єва), Ульріка («Бал-маскарад» Дж. Верді).
Рекомендована література
- Логвиненко Л. Сквозь тернии // Веч. Харьков. 1991, 31 июля;
- Чепалов А. И я вам спою сегедилью // Время. 1997, 1 марта.
Завантажити статтю
Людина 
