Дуткевич Георгій Олександрович
ДУТКЕ́ВИЧ Георгій Олександрович (26. 11(09. 12). 1907, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ — 30. 11. 1937, Ленінград, нині С.-Петербург) — геолог, стратиграф, палеонтолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1937). Навч. у Дніпроп. гірн. інституті (1925–26), закін. Ленінгр. гірн. інститут (1930). Геол. дослідж. розпочав 1927 на Пд. Уралі. Від 1929 працював у відділі нафти Геолкому (Ленінград). Від 1931 — наук. кер. Пн. експедиції Держ. союз. н.-д. нафтового геол.-розв. інституту (від 1933 — наук. консультант; Ленінград); у тому ж році організував та очолив мікропалеонтол. лаб. і палеонтол. службу тресту «Східнафта» (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ). Був куратором створення мікропалеонтол. лаб. у нафтопошук. організаціях Уралу та вугіл. експедиціях Донбасу. Від 1933 — у Центр. н.-д. геол.-розв. інституті (Ленінград): зав. мікропалеонтол. лаб. (засн.). Вивчав геологію нафтогазонос. площ Уралу, розробив детальну схему розчленування верхньопалеозой. відкладів Паміру. Один із засн. рад. мікропалеонтол. школи. Заарешт. 1937 за звинуваченням у приналежності до «контррев. фашист. терористичної організації», засудж. до розстрілу. 1956 реабіліт.
Додаткові відомості
- Основні праці
- К вопросу о возрасте Чусовой нефтеносной толщи // Нефтяное хоз-во. 1930. № 2; Геологические исследования на восточной окраине Чусовского нефтеносного района, западный склон Среднего Урала // Тр. Гос. союз. нефтяного н.-и. ин-та. 1932. Сер. А, вып. 30; Восточная часть хребта Базар Дара. Геология и геоморфология // Тр. Памир. экспедиции АН СРСР. 1934. Вып. 48 (співавтор); К стратиграфии среднего карбона на Урале. Ленинград; Москва; Грозный; Новосибирск, 1934.
Рекомендована література
- Баратов Р. Б. и др. Георгий Александрович Дуткевич (1907–1939) // Изв. АН Таджик. ССР. 1983. № 2(88); Калмыкова М. А., Раузер-Черноусова Д. М., Исакова Т. Н. Роль Г. А. Дуткевича в становлении отечественной микропалеонтологии // Стратиграфия, геологическая корреляция. 1995. Т. 3, № 3;
- Репрессированные геологи. Москва; С.-Петербург, 1999.
Завантажити статтю
Людина 
