Криве Озеро
Визначення і загальна характеристика
КРИВЕ́ О́ЗЕРО — селище міського типу Миколаївської області, райцентр. Знаходиться на р. Кодима (притока Південного Бугу), за 215 км від обл. центру та за 14 км від залізнич. ст. Любашівка. Площа 8,48 км2. Насел. 8577 осіб (2001, складає 101,2 % до 1989), переважно українці, проживають також росіяни. Побл. смт проходить автострада Київ–Одеса. Вперше згадується в писем. джерелах 1762. Свою назву поселення отримало від озера з нерів., звивистими берегами, яке утворилося в давні часи внаслідок поєднання річк. русел. 1693 у цій місцевості козац. загін С. Палія розбив загін ногай. татар. Першими жит. були вихідці з Молдавії, які селилися на лівому березі Кодими. Правобережні землі освоювали запорожці та переселенці з Пн. України. 1764 у правобереж. частині К. О. нараховувалося бл. 40 дворів, на той час вона перебувала у власності ханського каймакана Якуб-аги. Лівобережна частина села тривалий час належала магнатові Любомирському. На поч. 1790-х рр. обидві частини К. О. відійшли до Рос. імперії. Від 1793 лівобережжя Кодими належало до Балт. пов. Поділ. губ., правобережжя — до Ананьїв. пов. Херсон. губ. Правобережна частина була віднесена до розряду казен. поселень. 1841–49 — у підпорядкуванні військ. відомства. За цей період насел. у ній зросло до 2185 осіб. Наприкінці 18 ст. лівобережна частина стала знач. торг. пунктом. 1804 вона згадується як містечко, в якому мешкало 3472 особи. Напередодні 1-ї світової війни у К. О. проживало 10 263 особи. Тут працювали 2 цегельні, скотобійня, гуральня, 2 млини, олійня, винокур. завод, 10 лісоскладів, 33 мануфактурні крамниці. Від поч. 19 ст. у К. О. мешкала значна кількість євреїв: 1847 — 1116, 1863 — 2257, 1897 — 5478 (69,9 %), 1923 — 3939, 1926 — 3917, 1939 — 1447 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 9 осіб), зазнали сталін. репресій. Від 2 серпня 1941 до 29 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти вбили бл. 860 місц. жит., понад 100 вивезли на примус. роботи до Німеччини. На фронтах 2-ї світової війни загинуло 720 кривоозерців. Від 1970 — смт. 1959 мешкало бл. 9,6 тис., 1979 — 12 тис. осіб. Нині працює харчосмак. ф-ка (мінерал. вода «Кривоозерська», хлібобулочні та макаронні вироби, соняшник. олія). У К. О. — 2 заг.-осв. школи, ПТУ, 4 дошкіл. заклади, Будинок дит. творчості; Палац культури, рай. для дорослих і дит. б-ки, муз. школа, Кривоозерський історико-краєзнавчий музей; центр. рай. лікарня; відділ. 5-ти банків. Виходить г. «Кривоозерщина». На базі Палацу культури функціонує низка самодіял. колективів, зокрема нар. хор — лауреат всеукр. фестивалів і оглядів. Є центр. парк, 2 зони відпочинку. Діють реліг. громади УПЦ КП, УПЦ МП, РКЦ, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської, свідків Єгови. Пам’ятки архітектури: церкви св. Параскеви (1818) і Різдва Богородиці (1824), костел св. Людовіка (1819), адм. будинок (нині муз. школа), будинок торговця Креймгольца (нині істор.-краєзнав. музей; обидва — серед. 19 ст.). Встановлено меморіал-пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — економіст Й. Пасхавер, мовознавець Л. Кадомцева.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
