Дюков Євграф Якович

ДЮ́КОВ Євграф Якович (10(22). 12. 1863, Полтав. губ. — після червня 1933) — лікар-гомеопат. Доктор медицини. Отримав вищу мед. освіту (1886). Працював у офтальмол. клініці Харків. університету; земським лікарем у Хорол. пов. Полтав. губ. Від 1894 — у Харкові, де очолював гомеопат. лікарню. Засн. та видавець «Вѣстника гомеопатической медицины» (1900–02, Харків; 1909–13, Хорол). Чл.-засн. (1898), почес. чл. (від 1902) Одес. Ганеманнів. товариства. Співзасн. С.-Петербур. благодій. христолюб. товариства взаємодопомоги при захворюваннях (1900). Чл., секр. правління Харків. товариства послідовників гомеопатії (1891). Був попечителем 2-го міського приходського та початк. жін. училищ у Хоролі. Автор праць «Что такое гомеопатия?» (1895; 1899), «За и против гомеопатии» (1898; обидві — Харків), «Медицина и медики-аллопаты и гомеопаты» (Х., 1904; перевид. — «Медицина и медики-аллопаты и гомеопаты. (О необходимости изменения принятой системы медицинского образования и воспитания): Посвящается печальной памяти IX Пироговского съезда врачей», Хорол, 1911); низки перекладів праць іноз. лікарів, зокрема Е. Неша, Дж.-Г. Кларка.

О. П. Ротач