Дюков Іван Олександрович

Визначення і загальна характеристика

ДЮ́КОВ Іван Олександрович (25. 05 (06. 06). 1888, с. Порєчьє Кашин. пов. Твер. губ., Росія — 25. 06. 1961, м. Казань, Татар­стан, РФ) — астроном. Доктор фізико-математичних наук (1938, без захисту дис.), професор (1932). Заслужений діяч науки Татар. АРСР (1945) і РРФСР (1947). Закін. Юрʼєв. університет (нині Тарту, Естонія, 1912). Учителював. Від 1919 готувався до професор. зва­н­ня у Новорос. університеті (Одеса) та працював до 1921 мол. астрономом Астрон. обсерваторії Університету, викладав в Одес. фіз.-мат. ін­ституті. 1920–21 виконав 2500 астрометр. спо­стережень за допомогою меридіан. кола і ви­значив положе­н­ня 125-ти біляполюсних зір. Від 1921 — у Казан. університеті: від 1928 — астроном-спо­стерігач, 1932–41 — зав. астрометр. сектору, 1941–42 — директор Астрон. обсерваторії, водночас 1937–41 — завідувач кафедри геодезії і гравіметрії, 1941–42 — астрометрії, 1942–58 — астрономії, 1941–52 — проректор з наукової роботи. 1921–31 виконав дві про­грами спо­стережень: схиле­н­ня 179-ти зір фундам. каталогу Ауверса (викори­стано при скла­дан­ні нових каталогів — ген. каталогу Босса і 3-го фундам. каталогу Нім. астрон. товариства); від­нос. схилень 207-ми зір для скла­да­н­ня про­грами зір зеніт-теле­скопа Полтав. гравіметр. обсерваторії АН УРСР. 1932–33 на меридіан. колі ви­значив від­носні схиле­н­ня зір. Здійснив гравіметр. по­єд­на­н­ня Полтав. гравіметр. обсерваторії з Астрон. обсерваторією Казан. університету (1927). Кер. Астрометр. комісії АН СРСР (1942–46). За­пропонував оригін. меридіан. інструмент спеціально для ви­значе­н­ня схилень шляхом виміру сум і різниць зеніт. від­станей пар зір.

Пр.: Новая система фундаментальных звезд Eichelburgerʼs // Изв. Астрон. Энгельгардтов. обсерватории Казан. університета. 1927. № 12; Абсолютные склонения 179 звезд системы Answersʼa для равноденствия 1925 г. // Изв. Астрон. Энгельгардтов. обсерватории Казан. університета. 1933. № 16; Об организации советской службы широты в связи с работами по со­ставлению фундаментального каталога слабых звезд // Тр. Полтав. широтной конф. К., 1939.

Літ.: Белькович И. В., Киселева В. Т. Иван Александрович Дюков: Астроном: Библиогр. мат. Казань, 1945.

Н. А. Сахібул­лін, О. Є. Беляєва

Завантажити статтю