Дюков Іван Олександрович

Визначення і загальна характеристика

ДЮ́КОВ Іван Олександрович (25. 05 (06. 06). 1888, с. Порєчьє Кашин. пов. Твер. губ., Росія — 25. 06. 1961, м. Казань, Татарстан, РФ) — астроном. Доктор фізико-математичних наук (1938, без захисту дис.), професор (1932). Заслужений діяч науки Татар. АРСР (1945) і РРФСР (1947). Закін. Юр’єв. університет (нині Тарту, Естонія, 1912). Учителював. Від 1919 готувався до професор. звання у Новорос. університеті (Одеса) та працював до 1921 мол. астрономом Астрон. обсерваторії Університету, викладав в Одес. фіз.-мат. інституті. 1920–21 виконав 2500 астрометр. спостережень за допомогою меридіан. кола і визначив положення 125-ти біляполюсних зір. Від 1921 — у Казан. університеті: від 1928 — астроном-спостерігач, 1932–41 — зав. астрометр. сектору, 1941–42 — директор Астрон. обсерваторії, водночас 1937–41 — завідувач кафедри геодезії і гравіметрії, 1941–42 — астрометрії, 1942–58 — астрономії, 1941–52 — проректор з наукової роботи. 1921–31 виконав дві програми спостережень: схилення 179-ти зір фундам. каталогу Ауверса (використано при складанні нових каталогів — ген. каталогу Босса і 3-го фундам. каталогу Нім. астрон. товариства); віднос. схилень 207-ми зір для складання програми зір зеніт-телескопа Полтав. гравіметр. обсерваторії АН УРСР. 1932–33 на меридіан. колі визначив відносні схилення зір. Здійснив гравіметр. поєднання Полтав. гравіметр. обсерваторії з Астрон. обсерваторією Казан. університету (1927). Кер. Астрометр. комісії АН СРСР (1942–46). Запропонував оригін. меридіан. інструмент спеціально для визначення схилень шляхом виміру сум і різниць зеніт. відстаней пар зір.

Завантажити статтю