ДЯ́КІВ Осип (псевд.: Осип Горновий, А. Осипенко, О. Гончарук, Артем, Наум; 21. 06. 1921, с. Олесине, нині Козів. р-ну Терноп. обл. — 28. 11. 1950, побл. с. Великополе Яворів. р-ну Львів. обл.) — діяч ОУН, письмен­ник, публіцист. Закін. Бережан. гімназію (1939), навч. у Львів. університеті. Від кін. 30-х рр. — учасник молодіж. руху ОУН. У вересні 1940 заарешт. НКВС, до липня 1941 пере­бував у Бердичів. тюрмі. 1943–44 — чл. Кра­йової екзекутиви юнац. крила ОУН(б), чл. редколегії під­піл. ж. «Юнак» і ред. ж. «Вісті» (під псевд. Юріїв); 1945–48 — чл. гол. осередку пропаганди при Проводі ОУН; від 1948 — кра­йовий провід­ник ОУН Львів. краю; від 1949 — чл. Проводу ОУН; від 1950 — чл. УГВР (за­ступник голови її Ген. секретаріату). Від­значений Сріб. і Золотим Хрестами заслуги УПА. Загинув у сутичці зі спец­групою Міністерства держ. без­пеки УРСР. 1968 у видавництві Товариства колиш. вояків УПА (Нью-Йорк, Торонто, Мюнхен) ви­йшло зі­бра­н­ня його творів «Ідея і Чин», 1976 у Нью-Йорку — зб. ст. «The USSR Unmasked» («СРСР без маски»).