Дяков Володимир Анатолійович
ДЯ́КОВ Володимир Анатолійович (Дяков Владимир Анатольевич; 14. 07. 1919, с. Бакали Казан. губ., нині Респ. Татарстан, РФ — 16. 11. 1995, Москва) — російський історик-славіст, архівіст. Доктор історичних наук (1966), іноз. чл. Польс. АН. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Моск. історико-архів. інститут (1947). Перебував на військ. службі (1941–52); працював у Моск. обл. пед. інституті (1954–57); Військ.-істор. архіві (1957–58); Гол. архів. упр. при РМ СРСР (1958–59); від 1960 — в Інституті слов’янознавства РАН (Москва): зав. сектору, пров. н. с. Досліджував проблеми рос. і польс. (у його контексті й укр.) визв. рухів, зокрема рев. зв’язки Т. Шевченка; питання експлуатації ідеї слов’ян. єдності Рос. імперією; цікавився рев. діяльністю О. Потебні та М. Драгоманова; брав участь у підготовці двотомника «Суспільно-політичний рух на Україні. 1856–1864» (К., 1974). Був головою Міжнар. комітету славістів, у 1990–92 очолював Комісію з історії світ. славістики.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Т. Г. Шевченко и польское национально-освободительное движение // Тарас Шевченко. Москва, 1962; Тарас Шевченко и его польские друзья. Москва, 1964 (польс. — Warszawa, 1964); Революционные связи Т. Г. Шевченко // Рев. ситуация в России в 1859–1861 гг. Москва, 1965; Завдання та методи вивчення революційних зв’язків // Зб. пр. 14-ї наук. шевченків. конф. К., 1966; Польско-русско-украинский кружок политических ссыльных в Орской крепости в 1847–1850 гг. // Славян. историография и археография. Москва, 1969; Историографические исследования по славяноведении и балканистике. Москва, 1984; Славянский вопрос в общественной жизни дореволюционной России. Москва. 1993.