Дяконов Микола Михайлович

ДЯ́КОНОВ Микола Михайлович (Дяконов Николай Михайлович; 28. 03(10. 04). 1911, с. Усть-Вим, нині Респ. Комі, РФ — 22. 02. 1982, Сиктивкар) — російський драматург, режисер, актор і педагог. Нар. арт. Комі АРСР (1945). Заслужений артист РРФСР (1951). Закін. Ленінгр. театр. інститут (нині С.-Петербург, 1936). Від 1931 — арт. і реж. Комі театру у Сиктивкарі (1941–47 — худож. кер.), водночас 1943–47 — викладач студії при театрі. Співавтор п’єс «Глубокая запань» (1939), «Вороны», «Усть-Куломское восстание» (обидві — 1940), «Домна Каликова» (1941), «В дни войны», «Мужество» (обидві — 1944); автор п’єс «Герой» (1945), «Свадьба» (1949, Сталін. премія, 1951; йшла в театрах Києва, Житомира, Ужгорода, Луцька, Луганська), перекладено укр., польс., угор. та ін. мовами, «Три богатыря» (1959), «Квартет Николая Курочкина» (1962), «Вичегодский букет» (1966), «Золотой медальон» (1971). Поставив низку вистав укр. драматургів, зокрема: «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Украдене щастя» І. Франка, «Партизани в степах України», «Платон Кречет», «Фронт», «Макар Діброва» та «В степах України» О. Корнійчука; а також «Слуга двох панів» К. Ґольдоні (зіграв роль Труффальдіно), «Останні» М. Горького (обидві — 1945), «Гроза» О. Островського, «Молода гвардія» за О. Фадєєвим (обидві — 1946), «Кам’яне гніздо» Х. Вуолійокі (1958).

Завантажити статтю