Дяченко Іван Олександрович
ДЯЧЕ́НКО Іван Олександрович (10. 12. 1924, с. Петрівка Царичан. р-ну, нині Дніпроп. обл. — 18. 12. 1995, Київ) — мовознавець. Кандидат філологічних наук (1962), доктор педагогічних наук (1975), професор (1981). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Дніпроп. університеті (1947–50). Закін. Київський університет (1953), де й працював 1956–79 (з перервами): 1973–79 — завідувач кафедри російської мови для іноз. громадян. 1958–62 — завідувач відділу «Рабочей газеты» (орган ЦК КПУ); 1965–68 — завідувач кафедри мови та літ-ри ВПШ при ЦК Монгол. нар.-рев. партії. 1979–90 — завідувач кафедри історії російської мови, рос. та зарубіж. літ-ри, 1990–95 — професор кафедри слов’ян. філології Київ. лінгвіст. університету. Напрями наук. дослідж. — лінгвіст. і пед. основи навчання російської мови та літ-ри іноз. студентів-філологів. Автор низки літ.-крит. статей про монгол. літературу в УРЕ, УЛЕ, «Шевченківському словнику», період. виданнях. Перекладав твори монгол. поетів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Лексический минимум для студентов гуманитарных факультетов вузов МНР. Улан-Батор, 1966; Русский язык. Частично программированный учебник для слушателей ВПШ при ЦК МНРП и студентов вузов МНР: В 4 кн. Улан-Батор, 1969–76; Активный русско-монгольский словарь. Улан-Батор, 1969.
Завантажити статтю
Людина 
