Крюківський вагонобудівний завод
КРЮ́КІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИ́Й ЗАВО́Д — підприємство у галузі транспортного машинобудування. Розташоване на правому березі Дніпра у Крюківському районі (колишнє смт Крюків) м. Кременчук Полтавської обл. Історія розпочинається 1874, коли були створені крюківські майстерні для ремонту рухомого складу Харківсько-Миколаївської залізниці (щомісяця ремонтували 20 вантажних та 4 пасажирських вагонів, а також виготовляли запчастини до них). 1900, після зведення нових корпусів, у майстернях працювали близько 400 робітників, які виконували ремонт 120-ти вантажних та 20-ти пасажирських вагонів щомісяця. 1930 майстерні перейменовано на вагонобудівний завод, розпочато будівництво нових цехів. Цього ж року створено першу власну продукцію — 22-тонну двовісну платформу. Випуск цих платформ на довгий час став основним у роботі підприємства. 1932 розроблено і виготовлено перший у СРСР чотиривісний 60-тонний піввагон, що стало значним поштовхом у розвитку вітчизняного вагонобудування. Обсяги виробництва нового універсального піввагона з автоматичним гальмом і автозачепленням постійно зростали і 1936 сягнули 7 тис. піввагонів щороку. У 1930-і роки на підприємстві працювали близько 1800 осіб. Під час 2-ї світової війни завод евакуйовано у м. Перм (РФ), випускав фугасні авіаційні бомби для фронту. Після звільнення міста (1944) підприємство відбудовано, 1945 розпочато серійний випуск 60-тонних піввагонів, 1948 досягнуто довоєнних обсягів з випуску продукції на значно менших виробничих площах. У 1950-х роках колективом заводу розроблено чотиривісні платформи під різні цистерни, поясні візки, чотиривісний хопер для перевезення гранульованої сажі, 40-тонний чотиривісний піввагон для Сахаліну і 93-тонний шестивісний піввагон (нагороджений золотою медаллю на Всесвітній виставці 1958 у Брюсселі). 1956 на підприємстві освоєно нову конструкцію піввагона на роликових буксах, що стала основою для випуску в подальшому шести- і восьмивісних піввагонів не лише на заводі, а й на інших підприємствах галузі. У 1970-х роках Крюківський вагонобудівний завод став базовим підприємством країни у галузі вагонобудування і освоїв понад 30 типів і моделей вантажних вагонів (шестивісний саморозвантажувальний піввагон з бортами, що відкриваються, для перевезення вугілля та ін. сипких вантажів; вагон-хопер для перевезення цементу підвищеної вантажопідйомності і новим приводом механізму розвантаження; вагони для перевезення зерна тощо).
Всього на Крюківському вагонобудівному заводі від початку його діяльності виготовлено понад 500 тис. вагонів. Водночас завод розробив і налагодив серійний випуск декількох модифікацій гусеничних паромно-мостових машин, виготовляв різні види товарів народного вжитку. Від початку 1990-х років завод займається переважно розробленням, удосконаленням і виробництвом піввагонів та вагонів-хоперів вантажопідйомністю до 75 т з колією 1435 та 1520 мм, двовісних візків під вантажні вагони, колісних пар для пасажирських і вантажних вагонів відповідно до міжнародних стандартів тощо. Тоді ж на підприємстві створено автогрейдер моделі ДЗК-250 середнього класу, який за своїми параметрами не поступався зарубіжним аналогам, контейнери для перевезення цементу та ін. сипких вантажів, побутових та промислових відходів (на заводі розроблено і модернізовано понад 80 найменувань, користуються попитом у Німеччині, Данії, Франції та ін. країнах). 2002 освоєно промисловий випуск вітчизняних пасажирських вагонів (зокрема й для метрополітенів; впроваджено 2010 у Київському метрополітені). Групи фахівців Крюківського вагонобудівного заводу нагороджені Державними преміями СРСР (1981, 1982) та України (2003). Діє музей історії заводу, виходить багатотиражна газета «Вагонобудівник» (від 1923). Соціальна сфера: Палац культури, спортивно-технічний комплекс. Кількість працівників (2012) — понад 9200 осіб. Голова правління — Є. Хворост (від 2007).


