Криштопенко Володимир Васильович
КРИШТОПЕ́НКО Володимир Васильович (12. 09. 1930, м. Сєнно Вітеб. обл., нині Білорусь — 20. 11. 2004, Одеса) — графік, живописець, письменник. Чоловік Л. Фурдигайло. Закін. Одес. університет (1952) та художнє училище (1957; викл. М. Муцельмахер). Працював н. с. Одес. ХМ (1957–67, 1981–83), водночас викл. Одес. худож. училища (1967–90). Учасник респ., всесоюз. і міжнар. мистецьких виставок від 1959. Персон. — в Одесі (1960, 1972–73, 1978, 1983, 1999, 2000, 2004; посмертна — 2007). Творчість К. розвивалася від реаліст. форм живопису та графіки до умовно-фігурат. і абстракт. композицій. Створював переважно пейзажі, натюрморти. Підготував 8 альбомів з ілюстраціями та влас. віршами, прозою філос. змісту (1971–90). Автор зб. «Поэзия» (О., 2006). Окремі роботи зберігаються в Одес. ХМ, Іллічів. музеї образотвор. мистецтв (Одес. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Хризантеми» (1958), «Озеро у Балті» (1959), «Материнство» (1962), «Крани в Батумі», «У нашій кімнаті» (обидва — 1968), «Натюрморт» (1970; 2003), «Композиція з чорним» (1976), «Береги Черемошу» (1978), «Біля лиману» (1979), «Бузковий туман» (1981), «Ранок у лісі» (1983), «Квітучі каштани» (1984), «Три дерева» (1989), «Дорога під гору» (1993), «Біля дзеркала» (1999), «Автопортрет» (2002), «Букет» (2004); серія «Лубочні картинки» (1968–70).
Рекомендована література
- Владимир Криштопенко: Каталог. О., 2007.