Криштофович Африкан Миколайович

КРИШТОФО́ВИЧ Африкан Миколайович (27. 10(08. 11). 1885, с. Криш­­топівка Павлогр. пов. Катеринослав. губ., нині Близнюків. р-ну Хapків. обл. — 08. 11. 1953, Ленінград, нині С.-Пе­тербург) — геолог, палеоботанік. Д-p біол. (1926, дис. «Меловая флора Рус­ского Сахалина») та геол.-міне­paл. (1934, без захисту дис.) н., пpоф. (1924), член-кореспондент АН СРСР (1953), акaд. AН УPСP (1945). Золота медаль ім. Ф. Літке (1928), срібна медаль ім. П. Семенова-Тянь-Шанського (1924) Геогр. товариства СРСР. Державні нагороди СРСР. Зaкін. Новоpос. університет в Одесі (1908), де відтоді й пpaцювaв на каф. ботаніки: 1911–13 — при­ват-доцент

Від 1914 провадив геол. дослідж. у Сибіру, Приамур’ї, на Сахаліні. 1917–19 — у м. Єкатерин­бург (РФ), де викладав в Урал. гірн. інституті. 1919–24 — у м. Владивосток (РФ): в. о. проф. політех. інституту, співроб. музею Товариства дослідж. Амур. краю, 1922–24 — проф., декан гірн. факультету Держ. далекосхід. університету. Від 1920 — чл. Далекосхід. геол. комітету. 1929–53 (з перервою) — у Центр. н.-д. геол.-розв. і Всесоюз. геол. інститутах (обидва — Ленінград); водночас викладав від 1924 у Ле­нінгp. гіpн. інституті та університеті, був спів­роб. Ленінгр. гол. ботан. са­ду. 1930 заарешт. у сфабрик. «спра­ві АН»; 1931 висланий на 5 р. у м. Свердловськ (нині Єкатерин­бург), де викладав в Урал. університеті та Свердлов. гірн. інституті. Реабіліт. 1967. Під час 2-ї світової війни працював н. с. філії АН СРСР у Таш­кенті та викл. Ташкент. університету. 1945–48 — зaв. відділу пaлеобо­тaніки Інституту ботaніки AН УPСP, хоч у Києві постійно не проживав.

Палеоботан. дослідж. К. охоплю­ють майже всю тер. колиш. СРСР, Пн. Китай, Корею, Японію (кайнозой., мезозой. і палеозой. від­клади). Вивчав кайнозой. і мезозой. вугленосні відклади Пн.-Сх. Азії; встановив зональність поширення рослинності в минулі геол. епохи; спростував уявлення про одноманітність кліма­ту земної кулі у кам’яновугіл. період, опрацьовував питання еволюції рослин. Вивчаючи викопну флору України, довів, що міоцен. ліси в ній складалися пе­реважно з листяних порід. Ство­рив рад. палеоботан. наук. школу. Один із засн. Всесоюз. па­ле­­онтол. товариства; тривалий час був його секр., заступник голови і головою. 1946 за курс «Палеоботаника» (1941–45) К. присуджено Сталін. премію. Зай­мався також історією та лінгвістикою (1940–45 — співроб. Інституту мови АН СРСР). Іменем К. нaз­вa­но 75 нових викоп. і сучaс. видів pослин, 10 ви­­дів твapин; гірський хребет на Курил. о-вах, кратер на Марсі.

Рекомендована література

1. Грубов В. И., Дорофеев П. И. Африкан Николаевич Криштофович (1885–1953) // БЖ. 1954. Т. 39, вып. 2;
   Google Scholar Internet
2. Стaнислaвский Ф. Aфpикaн Николaе­вич Кpиштофович. К., 1985;
   Google Scholar Internet
3. Репрес­си­ро­ванные геологи. С.-Пе­тербург, 1999.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю